Моско́вське князі́вство згодом відоме як Вели́ке князі́вство Моско́вське (рос. Великое княжество Московское), також відоме під історичною назвою Московія[1][2] (лат. Moscovia) — спочатку удільне князівство у складі Володимиро-Суздальського князівства, потім під безпосередньою владою Золотої Орди[3] до 1480 року. Назва Велике вперше з'явилось у 1363, остаточно закріпилась з 1432 року. Розташовувалось спочатку в межах сучасної Москви та Московської області, а згодом розширило свої володіння на всю північну частину європейської Росії.
З 1328 року московські князі отримують ярлик від хана Золотої Орди на титул Великий князь Володимирський. Москва стає центром збору данини на користь хана з усіх на той час підконтрольних Золотій Орді північно-східних руських князівств.[1][4]
Моско́вське князі́вство згодом відоме як Вели́ке князі́вство Моско́вське (рос. Великое княжество Московское), також відоме під історичною назвою Московія[1][2] (лат. Moscovia) — спочатку удільне князівство у складі Володимиро-Суздальського князівства, потім під безпосередньою владою Золотої Орди[3] до 1480 року. Назва Велике вперше з'явилось у 1363, остаточно закріпилась з 1432 року. Розташовувалось спочатку в межах сучасної Москви та Московської області, а згодом розширило свої володіння на всю північну частину європейської Росії.
З 1328 року московські князі отримують ярлик від хана Золотої Орди на титул Великий князь Володимирський. Москва стає центром збору данини на користь хана з усіх на той час підконтрольних Золотій Орді північно-східних руських князівств.[1][4]
menu
III этап - развитие банковского дела в Новое время (1492-1789 гг.), зарождение специализированных и Центральных банков;
К XVII в. сформировались объективные предпосылки изменения положения банков и банковского дела в Европе. Благодаря образованию мирового товарного рынка в ходе великих географических открытий XV-XVI вв., усилению национальных интересов и экономических притязаний отдельных европейских государств, качественному повышению уровня хозяйственных возможностей, интернационализации финансовых связей, обострению рискованности предпринимательской деятельности банковское дело неизбежно должно было соединиться с общим процессом глобализации мирохозяйственных отношений. Банки вышли на мировую экономическую арену при поддержке собственных национальных государств, а позднее - и без нее по мере концентрации и централизации денежного капитала.