Успехи:
• Ольга сумела сохранить единство Киевской
Руси;
• при Ольге была упорядочена система управления и налогообложения;
15
• между Византией и Русью надолго установился мир;
•при Ольге в Киевской Руси начало активно распространяться христианство;
• Ольга положила начало каменному строительству на Руси.
Неудачи:
• несмотря на крещение Ольги, соседние
христианские государства продолжали
считать Русь варварской страной;
• Ольга не сумела обезопасить Русь от набегов печенегов;
• Ольга не сумела отговорить Святослава
от обременительных военных походов на Дунай с целью захвата Болгарии.
Объяснение:
вот так вот
Объяснение:
Святосла́в І́горович (близько 938[2] р. — березень 972 р.) — великий князь київський (945—972 рр.). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945—964 рр.)[3]. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964 р.). Розгромив Хозарський каганат (965—968 рр.)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів[3]. Відігнавши їх, посадив своїх синів намісниками на Русі — Ярополка в Києві; Олега в Овручі, Володимира у Новгороді[3]. 969 року вирушив у другий похід на Болгарію[3][4]. 971 року був обложений у болгарському місті Доростолі, змушений повернутися на Русь. На зворотному шляху загинув у засідці на Дніпрі, яку влаштував печенізький хан Куря[3]. Прізвисько — Хоро́брий[5].
десятичная заменяется дворцово-вотчинной. И образуются два центра
первое Вотчина. 2 дворец.Придворные чины становятся государственными.Но в пределах земель ,удела