"Один день из жизни средневекового крестьянина"
День средневекового крестьянина начинается очень рано. С самого рассвета крестьянин на ногах, потому что ему за предстоящий день нужно успеть очень многое.
Много дел от того, что крестьянину нужно платить оброк и барщину, аренду. Вся плата происходит натуральными продуктами, но крестьянину не нужно забывать и про собственную семью и хозяйство.
Утро средневекового крестьянина начинается не с кофе, а с выгона коз и коров на луг, чтобы они там паслись. Вместе со скотом в поле отправляется и пастух. Остальные идут работать в поле. Вид работы зависит от того, какой день наступил – это день уплаты барщины или крестьянин может работать на своем хозяйстве.
На поле трудятся, используя плуг, бороны и грабли, а некоторым и лошадь.
Несколько раз крестьянин делает перерыв на обед. «На столе» овощи, каши, лепешки, вино или квас в зависимости от страны.
Когда работа в поле закончилась крестьянин садится толочь зерно в ступке, потому что аренда мельницы дорогое удовольствие.
Вечером тоже никто не отдыхает. Скот загоняют обратно в стойло, женщины доят их, повторно кормят свиней, если они есть.
Конец дня тоже не лишен работы. Женщины начинают прясть, чинить одежду, а мужчины чинять что-то в доме.
Если лето, то времени на досуг нет. Для досуга есть вся зима.
Король був дуже простий і помірний у своїх звичках. У звичайні дні вбрання його мало відрізнявся від одягу простолюдина. Вина він пив мало і ненавидів пияцтво. Обід його в будні складався всього з чотирьох страв, не рахуючи смаженого м'яса, яке самі мисливці подавали прямо на рожнах, і яке Карл вважав кращим за будь-яку іншу страву. Під час їжі він слухав музику або читання. Його займали подвиги стародавніх, а також твір святого Августина «Про град Божий». Після обіду в літній час він з'їдав кілька яблук і випивав ще один кубок, потім, роздягнувшись догола, відпочивав дві-три години. Вночі ж він спав неспокійно: чотири-п'ять разів прокидався і навіть вставав з ліжка. Під час ранкового одягання Карл приймав друзів, а також, якщо була термінова справа, яку без нього важко було вирішити, вислуховував спірні сторони і виносив вирок. У цей же час він віддавав розпорядження своїм слугам і міністрам на весь день. Був він красномовний і з такою легкістю висловлював свої думки, що міг зійти за ритора. Не обмежуючись рідною мовою, Карл багато працював над іноземними мовами і, між іншим, оволодів латинською мовою настільки, що міг висловлюватися на ній, як на рідній мові; по-грецьки більше розумів, ніж говорив. Старанно займаючись різними науками, він високо цінував вчених, виявляючи їм велику повагу. Він сам навчався граматиці, риториці, діалектиці та особливо астрономії, завдяки чому міг майстерно обчислювати церковні свята ігати за рухом зірок. Він не вмів читати і тому йому читали слуги. Він був дуже освіченою людиною. Намагався він також писати і з цією метою постійно тримав під подушкою дощечки для письма, щоб у вільний час привчати руку виводити букви, але праця його, занадто пізно розпочата, мала мало успіху. Церкву він в усі роки глибоко шанував і свято дотримувався усіх обрядів.
Объяснение:
Держи ответ на характеристику карла великого
(может можно Святослава,но он занимался внешней политикой)Владимир Красно-Солнышко-Крещение Руси 988г,обьеденение под одной верой