киевская русь оставила яркий след в мировой . выйдя на ческую арену военными , она постепенно перешла от вооружённых схваток с соседними странами к равноправному участию в политической жизни европы и близкого востока. князья руси заключали соглашения с византией, германской империей, польшей, венгрией. киевская русь играла весомую роль в международных отношениях европы:
часто её вмешательства в тот или иной конфликт было достаточно, чтобы погасить его. военное могущество руси стало щитом, о который разбивались многочисленные орды степных кочевых племён — печенегов, торков, половцев, которые вторгались с востока в приазовье и причерноморье и намеревались двигаться дальше на запад.
Упродовж другої половини XIX ст. кількість населення дев’яти губерній Наддніпрянщини збільшилася з 13,5 до 23,5 млн осіб. Це надзвичайно швидке зростання було безпосереднім результатом демографічного вибуху в європейських країнах упродовж другої половини XIX ст.
Особливо швидкими темпами зростала кількість населення Півдня і Сходу України, де відбувався бурхливий розвиток промисловості: його кількість збільшилася з 3,6 млн осіб у 1858 р. до 8,8 млн у 1897 р. Міське населення Правобережжя та Лівобережжя зросло за цей час утричі, Півдня і Сходу — вп’ятеро. Переважну більшість населення Наддніпрянщини (22 млн осіб) становили селяни. Промислових робітників наприкінці XIX ст. налічувалося близько 360 тис. осіб. За національним складом наприкінці XIX ст. переважну більшість населення Наддніпрянщини становили українці. Найчисленнішими національними меншинами були росіяни, білоруси, євреї, німці та молдавани. Найбільший відсоток росіян був характерним для губерній Півдня і Сходу — 21-27 %.
