•ідея об'єднання християн після розколу в 1054 р. на православну та католицьку у єдину церкву;
•на думку українських єпископів, мала б вирішити проблему полонізації та покатоличення православних, вони отримали б рівноправність у Речі Посполитій з католиками;
•тісніше зв'язати Україну й Білорусь з Польщею і нейтралізувати впливи Москви;
•невдоволення руських православних єпископів тим, що у церковні справи дедалі більше втручалося міщанство, організоване у братства;
•бажання єпископів звільнитися від підлеглості східним патріархам, які підтримували братства;
•намагання верхівки руського православного духовенства добитися рівності з католицькими єпископами, які засідали в сенаті та титулувались «князі церкви» — і залежали тільки від Папи та почасти від короля.
В начале 2000-х в здании была проведена реконструкция, в результате которой музей получил дополнительную комнату размером 12 метров, а также отремонтированные служебные помещения[6]. Однако в ходе ремонта сотрудники музея обвинили директора Алексея Дручека в нарушении принципа мемориальности музея.
« По его были заменены входные двери в музей и напротив музея. Уничтожены таблички с номерами квартир. Большим изменениям подверглась кухня. Дручек решил поставить плиту, которой никогда у Тимирязева не было. Очень большой потерей мы считаем уничтожение уличного холодильника. Вряд ли найдется в Москве дом, где бы был такой холодильник.
Тамара Кузнецова, экс-директор музея[5] »