1) В
2) Б
3) Для творчої сучасної думки об’єднання буття і ніщо лежить в основі пізнання, є первинною істиною. У своїй реальності ця істина призводить до поняття матерії-свідомості, природа – дух. Мислення намагається утвердити на правах істинності єдине: матерію або дух. Звідси існування важливих філософських течій: матеріалізму та ідеалізму.
Матеріалізм. Для матеріалізму єдиною реальністю є матеріальний світ, природа. Вони первинні існують вічно, ніким не створені, безкінечні в осягаються розумом. Природа, в своєму саморозвитку подає найбільшу різноманітність існуючих подій, мов, рослин, живих істот. Людина – також витвір природи, певний рівень її розвитку. Свідомість людини і її здатність до творчості мають природне походження є реалізація потенціалу природи. З точки зору матеріалістів будь – яку уявлення про потойбічне життя, про Бога – це остання фантазія людини, свідоцтво слабкості. Невпевненості, нездатності пояснити світ.
https://thumb.tildacdn.com/tild3333-3336-4433-b934-623163306236/-/resize/940x/-/format/webp/1.jpg
Объяснение:
Територіальні зміни і адміністративне становище
У першій половині ХІХ ст. Російська та Османська імперії провели ще дві війни. І обидві вони закінчилися невдало для турків. Війна 1806-1812 років завершилася підписанням Бухарестського миру. Південна Бессарабія — нині це південь Одеської області та частина Буковини, відійшла до Російської імперії.
Козацькі військові частини безпосередньо брали участь з обох сторін: Чорноморське козацьке військо — за Російську імперію, та козаки Задунайської Січі — на стороні османів.
Для задунайських козаків наступна російсько-турецька війна 1828-1829 рр. стала вирішальною. У 1828 році російські війська зайшли безпосередньо на територію Задунайської Січі. Отаман запорожців Йосип Гладкий прийняв рішення перейти на бік росіян. Розлютований султан наказав знищити Задунайську Січ.
1. Отсталость от стран Европы Руси. После татаро-монгольского нашествия Русь должна была возобновлять построенные города, а также восстанавливать свой быт, в то время как у стран Европы было время для новаторства в науке, культуре и пр.
2. Одним из главнейших негативных последствий татаро-монгольского нашествия был упадок экономики. По большей части, главным фактором этого (помимо разрушений) было то, что во время битв и захватов монголами территорий было убито множество жителей Руси. Из-за этого исчезли ремёсла. Оставшихся в живых ремесленников монголы обратили в рабов и вывели за территорию русской земли. Кроме того, земледельцы начали переходить в северные районы государства подальше от влияния монголов. Эти факторы объясняют исчезновение русской экономики.
3. Также важным фактором, которому следует уделить отдельный пункт, является замедленность культурного развития населения русских земель. После татаро-монгольского нашествия, некоторое время на Руси не возобновляли (сожжённые) и не строили церквей.
4. Прекращение каких-либо контактов (например, торговых) со странами Западной Европы. Вся внешняя политика была строго ориентирована после татаро-монгольского нашествия на Золотую Орду. Именно орда назначала князей, а также только она собирала дань с русского народа. При непослушании ей какого-либо из княжеств Орда совершала карательные военные походы, которые оканчивались бойней.
5. Среди спорных многочисленных последствий татаро-монгольского нашествия, русские и западные исследователи пытаются до сих пор разобраться, дала ли политическая консервация расколотой русской земли толчок к объединению русского народа. Одни учёные утверждают, что именно из-за нашествия народ сплотился против Орды, другие же говорят, что как раз из-за неё произошёл раскол.
6. Так как после нападения монголо-татарского ига было множество убито русских воинов, то и военное дело естественно затормозилось на десятилетия. Потребовалось время. Кроме того, по той же причине стала острая проблема обустройства русскому населению быта и хозяйства (обычно такими делами на Руси издревле занимались исключительно мужчины).