ответ где?
Объяснение:XVI - перша половина XVIII ст. були важливим етапом розвитку української культури. Продовживши традиції давньоруської культури, українська культура виявилася в важких умовах. Але в народі знайшлися сили, які забезпечили не тільки виживання національної культури, але і подальше її піднесення як самобутньої, з властивими тільки їй рисами
Передумови і труднощі культурного піднесення XVI-XVIII ст. Особливості релігійної ситуації в Україні. Книгодрукування і література. Освіта. Нові галузі науки. Мистецтво
Передумови і труднощі культурного піднесення XVI-XVIII ст. XVI-XVIII ст. - виключно складний і важливий період в житті українського народу. У політичній історії він охоплює такі процеси, як перехід всіх українських земель під владу Речі Посполитої, наростання визвольної боротьби, створення національної державності в ході Хмельниччини, подальша втрата завоювань. У вітчизняній культурі це була яскрава, плідна епоха, принципова для подальшого розвитку. Можна виділити цілий ряд причин, які пояснюють культурне піднесення в Україні у XVI-XVIII ст.
Передусім треба підкреслити, що тоді ще були живі традиції Київської Русі. Найкраще вони збереглися у західноукраїнських землях, менш потерпілих від монголо-татарського нашестя. Крім того, у великому князівстві Литовському культурна спадщина Київської Русі була сприйнята на державному рівні.
У XVI ст. триває стабілізація і пожвавлення економічного життя, зростання міст. Нараховувалося до 20 великих українських міст з населенням понад 10-15 тис. жителів. У Львові, Києві кількість ремісничих спеціальностей досягала 300. Розвитку товарно-грошових відносин сприяло магдебурзьке право (правова система, яка закріплювала самоврядування городян). На Волині і в Галичині все ширше практикувалося будівництво світських споруд не з дерева, а з каменю і цегли, у XV ст. у Львові було побудовано водопровід.
Свою роль відіграв і вплив західноєвропейського Відродження та Реформації. В містах України, як і в ряді інших європейських країн, проживало етнічно різнорідне населення: крім українців - поляки, німці, євреї, вірмени, угорці, греки, що сприяло взаємопроникненню різних культур. У XV ст., коли під ударами Туреччини прийшли до занепаду італійські колонії у Криму, частина генуезьких купців переселилася до Львова і Києва.
З іншого боку, діти українських вельмож навчалися в університетах Праги, Кракова, Болоньї. Варто пригадати імена українського поета XV ст. Павла Русина, професора медицини й астрономії з Дрогобича Юрія Котермака. Гуманістичні настрої та ідеї, європейські художні стилі набували на українському культурному ґрунті нових форм.
Найважливішим чинником, який впливав на розвиток культури в Україні в цей період, була національно-визвольна боротьба українського народу. Утворення Речі Посполитої внаслідок Люблінської унії у 1569 р. призвело до концентрації практично всіх українських земель у єдиних державних кордонах, поставило їх населення у найважчі політичні, соціально-економічні умови.
У зв'язку зі зростанням міст в Європі зріс попит на продукцію сільського господарства, а Іспанія, яка досі була "житницею Європи", не справлялася з цим завданням. Потрібні були нові постачальники, і на цю роль претендувала Польща. Польські феодали захопили землю, закріпачили селян, витискали з України максимум прибутку, але в той же час захистити її від набігів турок і татар виявилися неспроможними. У цих умовах всі культурні процеси перепліталися як з боротьбою проти польського засилля, так і з обороною рубежів від натиску Кримського ханства й Османської Туреччини.
Объяснение:
Проанализируйте перечисленные факты из истории Польши и сделайте вывод об общих экономических тенденциях, характерных для стран Восточной Европы во второй половине 1940-х - начале 1950-х гг.:
а) в январе 1946 г. был принят закон, закрепивший национализацию основных средств производства и переход в руки государства решающих позиций в экономике; национализированный сектор в промышленности в 1946 г. составил 86,3 %, к 1949 г. - 90 %;
б) в 1947 г. проведена земельная реформа, ликвидировавшая помещичье землевладение и создавшая сильный государственный сектор в сельском хозяйстве - госхозы;
в) государство осуществляло основные капиталовложения в тяжёлую промышленность, создавало новые отрасли - судостроение, автомобильную, построило металлургический комбинат.
Положение крестьян стало более тяжёлым. Произошло окончательное закрепощение, которое подразумевал абсолютное отсутствие даже намёка на свободу у сельских жителей. Они были лишены любых личностных прав и представляли собой собственность феодала, подобно животному скоту. Владелец мог распорядиться таким крепостным на свое усмотрение продать, вы менять, подарить. При таких действиях не учитывались интересы крепостного как живого человека. Хозяин мог разлучать семьи, насильно женить своих крестьян, а также истязать физическими наказания и за любого рода провинности.
Мещанство перестало существовать как таковое ввиду его отмены в 1682 году. Поместья стали именовать я на следственным вотчинами. Хозяева этих владений превратились в служилых людей, чьи статус и положение в обществе зависли на прямую от занимаемой на службе должности.
В самом начале шляхта состояла из военных, как категория населения. С течением времени сила этого сословия окрепла и уже была в состоянии провозгласить право на выборную монархию. Шляхтичи обладали огромными привилегиями из-за чрезмерности которых у сословия произошёл конфликт с монархией. Именно он в дальнейшем и привёл к упадку государства Речи Посполитой.