Средневековые ведовские процессы - процессы над ведьмами - и сегодня продолжают смущать умы ученых и тех, кто интересуется историей. Сотни тысяч обвиненных в колдовстве или связи с дьяволом были тогда отправлены на костер. В чем причины столь безумной вспышки боязни нечистой силы, ведовства, охватившей Западную Европу в ХV-XVII веках? Они неясны и ныне. Наука практически всегда рассматривает средневековую охоту на ведьм как нечто вторичное, полностью зависящее от внешних обстоятельств - состояния общества, церкви. Предлагаемая же статья делает попытку объяснить феномен охоты на ведьм, опираясь на частные факты, на первый взгляд малозначительные и не удостоившиеся внимания исследователей. Многое в публикуемой статье может показаться неожиданным. Спешу уверить: обнародуя свои выводы, я не стремлюсь к сенсации, но твердо убежден, что приведенные факты и их анализ заслуживают внимания и дальнейшего изучения.
Вибори до І Державної думи відбулися 1906 р. Щоправда, радикальні політичні сили або бойкотували, або були усунуті від участі в них. У І Державну думу від 9 українських губерній було обрано 102 депутати. 44 депутати об’єдналися в українську парламентську громаду. Головою було обрано Іллю Шрага. Друкованим органом став журнал ''Український вісник''. Українські депутати підготували законопроекти про надання Україні автономії і впровадження української мови в школах. Вибори до складу II Державної думи відбувалися у січні-лютому 1907 р. Цього разу у виборах взяли участь усі радикальні партії, зокрема й українські. Українські депутати знов утворили українську думську громаду, яка складалася з 47 осіб. Вона ввійшла до фракції трудовиків й назвала себе Українською трудовою громадою. Вона мала добиватися перетворення Росії на "правову демократичну державу", забезпечення українцям права на автономію. Проте й ця дума виявилася недовговічною: її розпуск відбувся 1907 р.
Объяснение:
