У другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст. на Русі продовжували існувати і розвиватися державні й церковні школи, приватне навчання. «Наука книжна» — було звичним не оволодіння письмом, а освоєння тодішніх наукових знань. Літописець стверджував, що «той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує або зі святими мужами».
У державних школах навчалися діти найближчого оточення князя з метою виховання грамотних державних діячів. Церковні школи готували паламарів і священиків.
Приналежності для письма. Писала, воскові таблички, берестяні грамоти.
Провідним освітнім центром Русі був Софійський собор, при якому продовжувала діяти школа, заснована Ярославом Мудрим. У 1068 р. дочка князя Всеволода Ярославича Янка відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат, у той час як у Західній Європі жінки взагалі не отримували освіти. За свідченням літописів, розвинутим було і приватне навчання. Так, Феодосій Печерський здобув освіту в невеличкому містечку Курськ, навчаючись у «єдиного вчителя».
Існуючі історичні джерела засвідчують поширення освіти серед населення Русі. Свідченням цього є берестяні грамоти, знайдені переважно в північних містах Русі (у Новгороді — понад тисячі), графіті на стінах культових споруд (найбільш цінні — на стінах Софійського собору), написи на ремісничих виробах, предмети для письма.
Объяснение:
Средневековое искусство представлено двумя архитектурными стилями – романским и готическим. Романский стиль характерен для суровых оборонительных сооружений, готика связана со средневековым городом.
В центре мира - Бог. Человек отходит на второй план как исполнитель Божьей воли. Глубокая религиозность пришла на смену античной мифологии, отказ от античного искусства. Искусство Средневековья характеризуется скудностью изобразительных средств, примитивизация, повышенное внимание к духовному, телесное отходит на второй план, символичность, отсутствие реализма.
Возрождение.
Для истории итальянского Возрождения решающее значение имел глубочайший перелом в сознании, взглядах на мир и человека, который относится к эпохе коммунальных революций 2-й половины XIII века.
В центре мира - Человек как личность. Сакральность отходит на второй план. Яркость красок, расширенный колорит, игра со светотенью, возврат у античности. Произведения создаются с учётом перспективы в сочетании с гуманистическими идеалами и воззрениями.
Цель - создать гармоничное произведение искусства.