Ослаблення Речі Посполитої в другій половині XVIII ст. дало можливість Пруссії, Австрії та Росії розчленувати цю державу. Три територіальних розділи польської держави були проведені в 1772, 1793 і 1795 роках сусідніми з Річчю Посполитою державами - Росією, Австрією й Пруссією:
І поділ - у 1772 р. Росія загарбала частину Білорусії, Австрія - Галичину, Пруссія - споконвічні польські землі. У 1774 р. Австрія загарбала Буковину, а ще в кінці XVII ст. - Закарпаття. Таким чином, наприкінці XVIII ст. всі західноукраїнські землі опинилися під владою Австрії.
ІІ поділ – 1793 р. Росія загарбала Правобережну Україну та білоруські землі, Пруссія - польські землі.
ІІІ поділ - 1795 р. До Росії відійшла Західна Волинь, Західна Білорусія, більша частина Литви і Курляндія (частина Латвії). Пруссія привласнила західнолитовські землі і поділила з Австрією польські землі. Польська держава перестала існувати.
Відповідь:
Римська культура утворилася завдяки запозиченню чужої і засвоєнню своєї культур. В основу римської культури закладено традиції грецького і етруського народів. Римляни постійно переймали досвід інших народів ( еллінів , греків галлів, карфагенян , єгиптян), і вдосконалювали ці знання.
Провідну роль у культурі Риму мала архітектура. Чіткі й сміливі інженерні рішення давали можливість задовільняти потреби чисельного населення і витончений смак аристократів.
Римляни будували монументальні споруди: амфітеатри, стадіони,терми[5],палаци, багатоквартирні будинки - інсули - у 3-6, а інколи й 8 поверхів. У будівництві широко використовувався бетон. З нього будували фортеці, мости, дороги, акведуки[6], портові моли.
Великим досягненням у культурі Риму було створення реалістичного скульптурного портрету. У ньому скульптури яскраво відображали психологічну характеристику людини. Особливо детально виконувалася голова людини. Образи виконувалися реалістично і достовірно.
Римляни були визначними винахідниками. Вони удосконалили сільськогосподарські зняряддя греків. Додали до плуга колеса, відвальну дошку , різець. Використовували серпи сучасної форми і молотильні ланцюги, винайшли жниварку.
Також Рим- це батьківщина шибки та водяних млинів з колесом.
У побуті римляни використовували не тільки глиняний посуд , а й бронзовий та склянний. Вони мали спеціальні пристосування для опалювання приміщення й підігріву води.
Назву «германці» вперше згадує Посейдоній (близько 90 року до нашої ери), а вводить у римську літературу Цезар. Важливі відомості про германців подають Пліній Старший (помер 79 року) у «Природничій історії» («Naturalis Historia»), Тацит у своїй праці «Германія»