Симон Болівар
Симон Болівар, лідер боротьби за незалежність іспанських колоній в Південній Америці, з'явився на світ 24 липня 1783 року в Каракасі (Венесуела). Він народився в знатній креольської сім'ї.
1799-1806 роки Симон Болівар провів у Європі, де перейнявся революційними ідеями. У 1805 році в Римі, в присутності свого вчителя і друга Родрігеса, юний Болівар присягнувся звільнити свою батьківщину — Південну Америку від влади колонізаторів — іспанців.
У 1810 році іспанське панування у Венесуелі було повалено, і в 1811 році країна була проголошена незалежною республікою. Болівар поступив на службу офіцером в повстанську армію. Однак у 1812 році іспанські війська знову захопили Венесуелу і відновили колоніальний порядок. Болівару довелося бігти в Нову Гранаду (Колумбія).
Фуггеры безусловно относятся к людям нового времени, а не средневековья. Это – один из самый крупных и влиятельных купеческих и банкирских домов в Германии XV-XVII веков. По мнению исследователей, деятельность Фуггеров – высшая точка в развитии раннего европейского капитализма. После банкротства в начале XVII века Фуггеры переродились из предпринимателей в крупных землевладельцев Швабии. Бабенхаузенская и глёттская ветви Фуггеров были удостоены княжеского титула (в 1803 и 1913 гг., соответственно). При роспуске Священной Римской империи все Фуггеры были медиатизованы (т. е. потеряли светскую власть в своих владениях, но сохранили титулы и привилегии). Семья Фуггеров до наших дней занимается финансами. В Германии существует небольшой банк Фуггеров.
Несмотря на критику деятельности Фуггеров в Испании и других странах, банкиры развитию горнорудных технологий, а также построили в Аугсбурге комплекс жилья для бездомных и бедных, называющийся Фуггерай и являющийся первым в мире поселением рабочих социального типа. Заслуги Фуггеров на почве покровительства наукам и искусствам не могут идти в сравнение с деятельностью итальянских меценатов, однако среди немецких современников не было равных им и на этом поприще.
