Схоластика (від школа) — панівний у середньовічній Європі філософський і педагогічний метод.
Ще у кінці V — на початку VI ст. склалася система освіти Середньовіччя. В школах викладання будується відповідно до системи «семи вільних мистецтв», в обмеженому вигляді — тридоріжжя, чотиридоріжжя. Саме в цих школах зароджується система середньовічної філософсько-теоретичної думки — схоластика. Трохи пізніше, у XII ст., виникають перші університети, на базі яких формується класичний вид схоластики.
Схоластика — це тип релігійної філософії, для якого характерне принципове панування теології над усіма іншими формами пізнання, знання. З іншого боку, схоластика є методом, що полягав переважно у перегляді та порівнянні висловів попередніх мислителів і Біблії та виведенні нового синтезу. Витоки схоластики можна знайти у пізньоантичній філософії, насамперед — у Прокла, який абсолютизував дедуктивізм (шукав відповіді на всі питання, виходячи з текстів Платона). Значного впливу схоластика зазнала з боку антично-грецької діалектики, а також науки та логіки в розумінні Аристотеля.
У повсякденному спілкуванні схоластикою часто називають знання, відірвані від життя, які засновані на абстрактних міркуваннях, що не перевірялися досвідом.
Интернет в там все есть
Объяснение:
Відро́дження, або Ренеса́нс (фр. Renaissance — «Відродження») — культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності.
Гуманізм (лат. humanitas — «людяність», humanus — «людяний», homo — «людина») — це філософська та етична позиція, яка надає особливого значення цінності людей та сприянні людям (як індивідуумам, так і групам), і в загальному віддає перевагу критичному мисленню та доказам (раціональним та емпіричним) над прийняттям догмату або забобонів.
Новый тип личности-человек нового времени, который мог самостоятельно принимать решения и нести за них ответственность. Начинался промышленный переворот – переход от ручного труда к машинному труду, от мануфактуры к фабрике. Разрушались устои (основы) традиционной цивилизации. Этот процесс называется модернизация. Она включает в себя: урбанизацию, индустриализацию, демократизацию политических структур, рост знаний о природе и обществе, секуляризацию. В последней трети XIX в. возникли мощные финансовые и промышленные корпорации – акционерные общества. Они появились благодаря тому, что люди стали использовать новые источники энергии, новые технологии, развивался транспорт и связь. Государство не имело права вмешиваться в дела частного капитала, регулировать производство товаров и их сбыт. Мелкие и средние предприятия стали поглощаться более крупными компаниями. Так капитализм. Формы слияния были различными: картели, синдикаты, тресты, концерны. Итак, на смену капитализму свободной конкуренции пришёл монополистический капитализм.