Українське козацтво у численних походах і боях виробило самобутнє військове мистецтво, техніку ведення бою як на суші, так і на воді.
По-перше, козаки використовували самопали або рушниці, пістолі, шаблі, списи, користувалися луками й стрілами, добре стріляли з гармат. По Дніпру і морю плавали на човнах — чайках або байдаках, які вміщували 50–70 осіб. Козаки також майстерно билися шаблями, були гарними вершниками й бездоганно володіли технікою ведення як наступальних, так і оборонних боїв.
По-друге, основу війська становила піхота, яку вважали найкращою в Європі. Найпоширенішим видом піхотного бойового порядку був т. зв. «табір», коли у центрі чотирикутного рухомого укріплення, що складалося з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою возів, розташовувалося військо. Такий б давав змогу швидко переходити від наступального бою до оборони і навпаки.
По-третє, козацька кіннота мала свою техніку, вона наступала «лавою» шикувалася напівколом і атакувала не лише з фронту, а й з флангів, заходячи у тили ворога. Також Січ мала також вітрильно-весловий флот з великих човнів-чайок або байдаків і, як свідчать окремі джерела, навіть своєрідні підводні човни.
Але найголовнішим військовим майстерством українських козаків насамперед були особиста хоробрість, постійні заняття військовою справою, досконале знання місцевості, на якій вони діяли проти ворогів.
Отже, українське козацтво володіло військовим мистецтвом, а також завдяки цьому запорізьке козацтво стало кращою армією в Європі.
Длилась с 8 сентября 1941 года по 27 января 1944 года (блокадное кольцо было прорвано 18 января 1943 года) — 872 дня[5].К началу блокады в городе не имелось достаточных по объёму запасов продовольствия и топлива. Единственным путём сообщения с Ленинградом оставалось Ладожское озеро, находившееся в пределах досягаемости артиллерии и авиации осаждающих, на озере также действовала объединённая военно-морская флотилия противника. Пропускная этой транспортной артерии не соответствовала потребностям города. В результате начавшийся в Ленинграде массовый голод, усугублённый особенно суровой первой блокадной зимой, проблемами с отоплением и транспортом, привёл к сотням тысяч смертей среди жителейЗа массовый героизм и мужество в защите Родины в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг. , проявленные защитниками блокадного Ленинграда, согласно Указу Президиума Верховного Совета СССР 8 мая 1965 г. городу присвоена высшая степень отличия — звание Город-герой.27 января является Днём воинской славы России — День полного снятия блокады города Ленинграда (1944 год)
Император Всероссийский Николай Iправил страной почти 30 лет, с 1825 по 1855 годы. На период его царствования пришлось несколько кровопролитных войн, но территория государства была значительно увеличена. Итоги
Последствия внешней политики этого российского императора довольно долго определяли место России на внешнеполитической арене. Оценки современников были неоднозначны, поскольку, с одной стороны, Николай I стремился принять меры для укрепления позиций государства, а с другой – допустил начало нескольких войн, которые имели тяжелые последствия для российского государства.
Українське козацтво у численних походах і боях виробило самобутнє військове мистецтво, техніку ведення бою як на суші, так і на воді.
По-перше, козаки використовували самопали або рушниці, пістолі, шаблі, списи, користувалися луками й стрілами, добре стріляли з гармат. По Дніпру і морю плавали на човнах — чайках або байдаках, які вміщували 50–70 осіб. Козаки також майстерно билися шаблями, були гарними вершниками й бездоганно володіли технікою ведення як наступальних, так і оборонних боїв.
По-друге, основу війська становила піхота, яку вважали найкращою в Європі. Найпоширенішим видом піхотного бойового порядку був т. зв. «табір», коли у центрі чотирикутного рухомого укріплення, що складалося з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою возів, розташовувалося військо. Такий б давав змогу швидко переходити від наступального бою до оборони і навпаки.
По-третє, козацька кіннота мала свою техніку, вона наступала «лавою» шикувалася напівколом і атакувала не лише з фронту, а й з флангів, заходячи у тили ворога. Також Січ мала також вітрильно-весловий флот з великих човнів-чайок або байдаків і, як свідчать окремі джерела, навіть своєрідні підводні човни.
Але найголовнішим військовим майстерством українських козаків насамперед були особиста хоробрість, постійні заняття військовою справою, досконале знання місцевості, на якій вони діяли проти ворогів.
Отже, українське козацтво володіло військовим мистецтвом, а також завдяки цьому запорізьке козацтво стало кращою армією в Європі.