Казачьи войска - время образования - территория-основные хозяйственные занятия:
1) Уральское казачество- 16 век- северо-западная часть современного Казахстана по реке Урал(Жайык)- земледелие, рыболовство, добыча соли, охота .
2) Оренбургское казачество- с 1748 года по 1755гг.- южная и юго-восточная часть Оренбургской губернии - земледелие, скотоводство, рыболовство, извозный промысел .
3) Сибирское казачество- 1808г.- Акмолинская и Семипалатинская области, часть Томской губернии - земледелие, рыболовство, огородничество, бахчеводство, выращивание льна, извоз , табаководство и так далее .
4) Семиреченское казачество- 1867г. - Семиречье, Жетысу - земледелие, рыболовство, торговля, пчеловодство .
Объяснение: Я старался...
ответ:1. Скільки років минуло від створення імперії в Давньому Римі?
Відповідь:
Імператор Октавіан Август правив Римом від 30 р. до н. е. до 14 р. н. е. Фактично з цього року була створена Римська імперія.
30+2015=2045 років минуло від створення Рим. імперії
2. Витлумачте поняття: принцепс, імператор, префект, меценат.
Відповідь:
Принцепс - найавторитетніший серед сенаторів, тим, хто визначав порядок денний, головував на засіданнях. Імператор - частина титулу принцепса, міг скликати народні збори та збори сенату, вносити законопроекти або накладати вето на закони. Згодом імператором називали правителя Римської імперії Перефект - посадова особа, яка очолювала окремий підрозділ адміністрації, суду чи армії.
Меценат - людина, яка матеріально підтримує розвиток культури.
3. Що таке принципат? Чим ця форма правління відрізнялася від республіки?
Відповідь:
Октавіана проголосили довічним трибуном, консулом та цензором. У нових списках сенаторів ім’я Октавіана стояло першим. Він став принцепсом - найавторитетнішим серед сенаторів, тим, хто визначав порядок денний, головував на засіданнях. Октавіан мав найвищу військову владу - імперій (звідси - «імператор» як частина титулу принцепса), міг скликати народні збори та збори сенату, вносити законопроекти або накладати вето на закони. Згодом йому було присвоєно титул верховного жерця, почесний титул Августа («поважний», «возвеличений богами»), трохи пізніше - титул «батька вітчизни». Культ Августа поширювався і в римських провінціях: у Єгипті, наприклад, його вважали фараоном і сином бога Сонця.
4. Якою була політика Октавіана Августа?
Відповідь:
Август запровадив нові посади - префекта Рима і префекта преторіанської гвардії. Префекта Рима обирали із сенаторів, до обов’язків цього посадовця належало наглядати за порядком у місті. Префект преторіанської гвардії командував охороною імператора. Було підвищено платню солдатам і офіцерам. Чимало ветеранів осіли в провінціях і допомагали їх освоювати. Як головнокомандувач армії Август керував провінціями, де перебували війська (імператорські провінції). Він призначав намісників, які командували гарнізонами.
Сенату для управління було надано спокійніші й розвинутіші провінції. їх називали сенаторськими провінціями. За Октавіана Августа західний кордон досяг Атлантичного океану й пролягав по Рейну. Північні кордони сягнули Дунаю, де було створено нові провінції. Кордони на сході посунули до річки Євфрат та Парфянського царства, з яким імператор уклав мир.
Объяснение:
В 1431, по смерти Витовта, пользуясь благоприятными условиями, Юрий опять предъявил свои притязания на великокняжение.
Василий II скрылся в Костроме, был там схвачен, но пощажен Юрием, усевшимся в Москве на великокняжении; Василий получил в удел Коломну. Чувствуя шаткость своего положения, Юрий возвратил вскоре престол племяннику, а сам удалился в Галич, который был вскоре сожжен мстительным Василием.
Усобицы не ослабевали. Юрий снова захватил Московский стол и вскоре скончался. Борьбу продолжили его сыновья. Василий II заключил мирный договор с Дмитрием Шемякой и позволил ему свободно, но безвыездно и под надзором жить в Коломне. Улу-Махмет постоянно беспокоил московские области, а в 1445 татарам удалось не только нанести серьезное поражение русским на берегу р. Каменки около Суздаля, но и захватить в плен вел. князя. Василий был освобожден из плена только за огромный выкуп, что вызвало недовольство москвичей.
Василий II поехал с небольшим числом приближенных в Троице-Сергиеву лавру возблагодарить Бога за избавление от плена и поклониться мощам прп. Сергия Радонежского. Здесь он был схвачен соучастниками Шемяки, привезен в Москву и ослеплен, великокняжеский престол захватил Дмитрий.
Убеждаемый Рязанским еп. Ионой, он освободил Василия II, поклявшегося не искать великокняжеского стола, и отпустил его в дарованную отчину — Вологду (1447).
Но Василий не сдержал слова, и в том же году его приверженцы, которые только ждали освобождения князя, возвели Василия вновь на Московский стол. Шемяка бежал в Галич и вынужден был дать «проклятыя грамоты» , по которым отказывался от претензий на великое княжение и клялся не питать к вел. князю, его семейству и всем близким никакого зла. Но Шемяка не унимался.
Василий отверг провозглашенную в 1439 Флорентийским собором унию между католической и Православной Церквами, низложил Московского митр. Исидора, подписавшего эту унию. По его указанию в 1448 Собор епископов избрал на митрополичий престол Иону без последующего утверждения Константинопольским Патриархом. Тем самым Василий подчеркнул независимость Московской митрополии и свое несогласие с политикой, проводимой Константинопольским патриархатом, поддержавшим решения Флорентийского Собора. Он отверг вмешательство Римского