Після Тридцятилітньої війни Священна Римська імперія остаточно розпалася на величезну кількість невеличких держав (більше 300). Імператором, як правило, обирався представник австрійської династії Габсбургів, який був зобов’язаний забезпечувати «княжі свободи». Володіння династії Габсбургів були найбільшою частиною Священної Римської імперії. Їх заселяли представники різних національностей — німці, угорці, слов’янські народи. У XVII ст. держава Габсбургів стала централізованою. На чолі держави був імператор, дорадчим органом при імператорі стала державна рада, виконавчий орган — придворна австрійська канцелярія на чолі з канцлером. Тут складається абсолютна монархія, яку підтримує дворянство.
Реформаційний рух в Австрійській державі набув поширення на всій її території, особливо в Чехії, де він об’єднався з національним рухом. Протестантизм сприйняли як міщани, так і частина дворянства.
Початок контрреформації поклало правління Рудольфа ІІ, який став жорстоко переслідувати протестантів. За правління Фердинанда II католицизм у країні переміг, протестантизм сприймався як злочин, а його прибічників жорстоко карали: виселяли з Австрії, віддавали у солдати, конфісковували майно.
Намагаючись не допустити революції в країні, Габсбурги — Марія-Терезія (1740–1780), а потім її син Йосип II (1780–1790) — провели ряд реформ.
За військовою реформою вводився новий порядок набору до війська. Рекрути повинні були служити довічно. Чисельність армії значно збільшувалася, зросла й кількість офіцерів (для них відкрилася військова академія).
Фінансова реформа вводила податок на весь прибуток для всіх категорій населення.
Шкільна реформа запровадила обов’язкову початкову освіту, створювалися ремісничі школи, технічні та сільськогосподарські училища. У Відні почали працювати Гірська та Торговельна академії.
За судовою реформою відбулися зміни в законодавстві: прийняті нові кримінальний та громадянський кодекси, обмежувалася смертна кара, суд здійснювала виключно держава.
Змінилося ставлення до католицької церкви. Закривалися монастирі, проводилася секуляризація земель, протестанти більше не переслідувалися, церква була позбавлена контролю над освітою.
Австрійську державу часто називали «клаптевою» імперію за її багатонаціональній склад. Зростала національна самосвідомість населення.
Політична роздробленість негативно впливала на розвиток Німеччини. У сільському господарстві складається так званий прусський тип ведення господарства — земля належить крупним землевласникам — юнкерам — які використовують працю кріпосних селян.
У багатьох районах Німеччини пожвавився розвиток промисловості. Мануфактури виробляли скло, фарфор, килими, сукно, зброю. Формується ринок найманої праці.
У XVIII ст. Бранденбурзько-Прусська держава, якою правила династія князів Гогенцоллернів, мала найбільший авторитет серед німецьких князівств. Ця держава була абсолютною монархією, її правителі постійно збільшували володіння, контролювали торговельні морські шляхи, діяли в інтересах юнкерства. У 1701 р. курфюрст Фрідріх II отримав від імператора Священної Римської імперії титул прусського короля. Бранденбурзько-Прусська держава стала Королівством Пруссія.
За часів правління Фрідріха IIІ (1740–1786) Пруссія проводила активну зовнішню політику – приєднання Сілезії, панування в Балтиці; постійно збільшувала кількість війська. Були проведені реформи у сфері державного управління, економіки, суду, освіти. Склалася система «просвіченого абсолютизму».
Великое государство
Россия является самым большим государством в мире, славящимся большим количеством природных богатств, таких, как нефть, газ, золото…
Российская Федерация – многонациональная страна, в которой проживает множество народов: русские, татары, украинцы, евреи…– и все они считаются россиянами, которых объединяет одна родина и одна история.
«Только тот народ, который чтит своих героев, может считаться великим»!
Исторически Россия поделена на федеративные республики, автономные края и округа. Но, не смотря на это, все жители этой величественной державы живут дружно, в сердце, любя «для себя единственную великую родину»!
«Русский не тот, кто носит русскую фамилию, а тот, кто любит Россию и считает ее своим отечеством».
и настоящее
Каждый человек, кто хоть однажды побывает в России, не забудет ее никогда – эти бескрайние, живописные просторы, огромные поля и бесконечные леса, таинственно завораживающие своей красотой. Эта природа прекрасна сама по себе, дарящая окружающим незабываемый восторг, положительные эмоции, и вместе с тем, несущая множество своих даров людям.
А многовековая история этого государства! Она ведь захватывающая и незабываемо интересная. Во многих городах сохранилось множество исторически ценных культурных и архитектурных памятников, несущих в себе величественный дух
Россия – это не только географически большое государство со своей историей. Это, прежде всего, огромный пласт мировой культуры, отличающийся своей самобытностью и неповторимостью. Ведь русская литература, кинематография и музыка завораживает весь мир. Такие гении, как Чайковский и Свиридов, Михалков и Шукшин, Пушкин, Есенин, Чехов и Достоевский – все это могучая русская страна.
Для каждого гражданина Россия – это, прежде всего, Родина… Неповторимая и единственная, которая чтит своих предков и заботится о молодых поколениях