Кирило Розумовський народився у місті Козельці на Чернігівщині 29 березня 1728 року у родин козака.Його старший брат Олексій співав у царській капелі в Петербурзі,де на нього звернула увагу цариця Єлизавета Петрівна.Олексій при цій нагоді вплинув на імператрицю щодо лібералізації російської політики в Україні.Найперше йшлося про відновлення гетьманату і часткової автономії козацьких земель на лівому березі Дніпра.кандидатом на гетьманський уряд був визначений Кирило Розумовський.
за протекцією свого брата Кирило опинився на імператорському дворі у Петербурзі у молодому віці.Єлизавета відправила його в Європу здобувати освіту,де він вчився в Німеччині,Франції та Італії.Після подорожі цариці в Україну 1744 році,коли справа відновлення гетьманату була в принципі вирішена,Розумовського відкликали з-за кордону,надали йому різні честі та привілеї,призначивши у вісімнадцятирічному віці президентом Російської Академії наук.
Тим часом з України було виведено московські полки,у Києві відроджено митрополію,ліквідовано Малоросійську колегію.До Петербурга виїхала депутація козацької старшини з клопотанням про відновлення гетьманства.невдовзі Єлизавета видала такий указ до сенату і відправила свого представника в Україну,щоб довершити цю справу.У березні 1750 року зібралася козацька рада у Глухові,на якій одностайними голосами гетьманом було обрано К. Розумовського.Україна знову отримала ознаки своєї автономії.Під юрисдикцію гетьмана було віддано Київ і Запорізьку Січ.Однак найважливіші справи-відносини з іноземними країнами,податкова,фінансова система і т.п.-залишилися під контролем імператорського двору,хоч Україну перевели під управління Міністрества закордонних справ.
гетьман не був проникливим політиком і не дуже переймався тим,що старшина,серед якої виділявся генеральний писар Андрій Безбородько,взяла в свої руки політичне управління Гетьманщини.Натомість в оточенні Розумовського немалу роль відігравали російські дворяни,зокрема граф Теплов,який був вороже налаштований до української автономії.Все ж навіть таке обмежене гетьманське правління було кращим суспільно-політичним устроєм,ніж повне закабалення.У другій половині 1750-х років було видно,що гетьманщина приречена.У цей час Україну знову до відомства сенату,Київ забрали з-під юрисдикції гетьмана.Нова імператриця Катерина 2,яка вступила нв престол в 1762 році,пішла стежкою Петра 1 до ліквідації гетьманату.
Російський уряд на цей раз вирішив остаточно покінчитиз українською автономією.приводом до ліквідації гетьманату стали чутки у Петербурзі,ніби старшина готує петицію до цариці про закріплення гетьманського уряду за династією Кирила Розумовського.Це не сподобалося Катерині 2.вона викликала Розумовського до столиці і змусила його "добровільно" зректися свого становища.У листопаді 1764 року вийшов указ про ліквідацію гетьманстваюРозумовський,як звичайно,не чинив опору-в українській історії він залишився єдиним гетьманом,який не брав участі у жлдному військовому поході.За свою покірність він був нагороджений маршальським титлом,маєтками на Лівобережжі та великою пенсією.Після такої розв*язки він виїхав за кордон,де який час подорожував по європейських країнах.Останні роки він жив у Петербурзі,Москві,Батурині і помер 15 січня 1803 року.
Объяснение: так как я не очень знаю этот язык нашла в инете)))
Период Июльской монархии характерен тем, что в результате восстания, получившего название Второй французской революции, была принята новая Конституция (обновлённая Хартия), в большем объёме обеспечивавшая соблюдение гражданских прав и расширявшая полномочия парламента.
Господствующим же классом по-прежнему осталась крупная буржуазия, причём если раньше она подвергалась давлению со стороны феодальной знати, то теперь опасность для неё исходила снизу – со стороны мелких буржуа и сформировавшегося к тому времени рабочего класса. Поскольку рядовые граждане страны практически не имели возможности отстаивать свои права через парламент, они по-прежнему представляли собой потенциальную опасность для установившегося в стране порядка.
Подробнее - на -