1.грамотные экономические и политические реформы .
2.сильная власть императора. 3.удачное расположение для торговли
Саме слово «яничари» походить від турецького «йеничери» — «новий воїн». Ці вояки належали до лав особистої гвардії султана («капикулу»), понад те, складали її основу. При цьому вони офіційно вважалися «рабами» султана; ми побачимо, що насправді все було значно складніше. Щодо формування яничарів — у «кращі часи», у ХVІ столітті, їхня кількість сягала 80, ба навіть 100 тисяч бійців), вони виконували різноманітні функції: по-перше, були головною ударною силою султанської армії під час грандіозних завойовницьких походів теренами Східної та Південної Європи (України зокрема), Балканів, Середземноморських країн, згодом — Угорщини, Австрії, держав Сходу (Іран, Ірак, Палестина), Кавказу (Вірменія, Грузія)... Ось тут і жорстокість, і шаленство, і звитяга, і бойовий хист яничарів (вони починали як стрільці-лучники, але вже на початку ХVI століття непогано навчилися володіти вогнепальною зброєю) проявилися повною мірою. По-друге, були особистими охоронцями султана та членів його родини, а також вартовими, поліцейськими та пожежниками. І, по-третє, за необхідності (якщо володар Османської імперії віддавав такий наказ) здійснювали каральні функції.
1. Грамотные экономические и политические реформы.
2. Сильная власть императора.
3. Удачное расположение для торговли.