В історію нашого письменства, отже, й усієї національної духовности, Іван Франко увійшов як друга величина після Тараса Шевченка.
Вершинним злетом поета, поза всяким сумнівом, стала філософсько-політична поема „Мойсей“. Від часу написання (1905) донині цей універсальний твір викликає різні, трактування. У кінцевому підсумку це залежить, з одного боку, від філософсько-світоглядних „установок“ самих же критиків, а з іншого — від філософської та естетичної глибини аналізованого твору, якого, напевно, не слід прочитувати однозначно, не забуваючи, що твір на біблійно-релігійній основі не є простим віддзеркаленням біблійної оповіді, а має свої внутрішні особливостi, які роблять його багатозначним і водночас цілеспрямованим у надзвичайно актуальну проблему національного лідера.
Дослідження поеми, як звичайно, наводило авторів на розмову про „атеїзм“, „матеріялізм“ письменника і на його віру, а в часи тоталітаризму вона була спекулятивним твердженням про повне „неприйняття“ І. Франком ідеалістичної концепції світобудови і, зокрема, релігії, у т. ч. й українського кліру.
І коли Іван Франко творить образ Мойсея — національного Провідника, який веде народ до „обітованої землі“, то, вкладаючи у свою художню візію символічний зміст, прозоро, силою художньої суґестії говорить своїм сучасникам і майбутнім поколінням читачів — широкому загалу суспільства, що власна держава („обітована земля“) є Господнім покликом, який мусять виконати Провідник і з ним увесь народ.
Божественна місія Мойсея, наділеного волею Бога, має завершитися переходом із неволі у... царство свободи. Підкреслюємо: сакральний характер центрального образу поеми конкретизується у діяльності Провідника, в його державницькій місії, яку покликані зрозуміти всі, хто хоче свободи.
1. Модернизация- это изменение, усовершенствование, отвечающее современным требованиям, вкусам. 2. Метрополия- это древнегреческие города (полисы) , имевшие колонии. 3. Англия, Франция, США 4. Непосредственным поводом к мировой войне 1914—1918 гг. послужило убийство наследника престола Австро-Венгрии, эрцгерцога Франца-Фердинанда, в городе Сараево сербским террористом. 5. Англия, Франция и Россия. 6. Компромисс — в этике и праве разрешение некой конфликтной ситуации путём взаимных уступок. 7. Италия. Именно в Италии в конце 1910-х гг. зародилась фашистская идеология. Все это придумал Муссолини. 8. 1) Первый мировой экономический кризис в 1857 году в США. 2) Очередной мировой экономический кризис начался в 1873 году. 3)В 1914 году произошел международный финансовый кризис, вызванный началом Первой мировой войны. 4) 1929-1933 годы - время Великой депрессии. 5) Первый послевоенный мировой экономический кризис начался в конце 1957 года и продолжался до середины 1958 года. 6) Один из самых тяжелых экономических кризисов в истории России в 1998 году. 9. Вторая мировая война- начало 1 сентября 1939 г., конец- 2 сентября 1945 г. 10. 8 августа 1945 года СССР объявил войну Японии. 11. Санкции это ограничения для группы лиц или целого государства, призванные «наказать» правительство какой-либо страны за нарушения международных соглашений и заставить отказаться от них в будущем. 12. План Маршала подразумевал удаление коммунистов из правительств стран получателей американской 13. США и СССР. 14. Корейская война (1950—1953) закрепила раскол страны. 15. Интеграция- это объединение экономических субъектов, углубление их взаимодействия, развитие связей между ними.
Китай часто подвергался внешним атакам других государств, которые почти всегда одерживали вверх, внутренние распри и гражданские войны сильно тормозили государственный прогресс. Китай пытался развиваться отреченно от европейских государств, после XVII века, но проигрыш в опиумной войне определил дальнейшую судьбу как зависящую от других государств , только уже спустя много позже наладились хорошие торговые отношения с Европой. Япония островное государство, и никогда её никто не мог полностью захватить. Поэтому она всегда оставалась независимой.
В історію нашого письменства, отже, й усієї національної духовности, Іван Франко увійшов як друга величина після Тараса Шевченка.
Вершинним злетом поета, поза всяким сумнівом, стала філософсько-політична поема „Мойсей“. Від часу написання (1905) донині цей універсальний твір викликає різні, трактування. У кінцевому підсумку це залежить, з одного боку, від філософсько-світоглядних „установок“ самих же критиків, а з іншого — від філософської та естетичної глибини аналізованого твору, якого, напевно, не слід прочитувати однозначно, не забуваючи, що твір на біблійно-релігійній основі не є простим віддзеркаленням біблійної оповіді, а має свої внутрішні особливостi, які роблять його багатозначним і водночас цілеспрямованим у надзвичайно актуальну проблему національного лідера.
Дослідження поеми, як звичайно, наводило авторів на розмову про „атеїзм“, „матеріялізм“ письменника і на його віру, а в часи тоталітаризму вона була спекулятивним твердженням про повне „неприйняття“ І. Франком ідеалістичної концепції світобудови і, зокрема, релігії, у т. ч. й українського кліру.
І коли Іван Франко творить образ Мойсея — національного Провідника, який веде народ до „обітованої землі“, то, вкладаючи у свою художню візію символічний зміст, прозоро, силою художньої суґестії говорить своїм сучасникам і майбутнім поколінням читачів — широкому загалу суспільства, що власна держава („обітована земля“) є Господнім покликом, який мусять виконати Провідник і з ним увесь народ.
Божественна місія Мойсея, наділеного волею Бога, має завершитися переходом із неволі у... царство свободи. Підкреслюємо: сакральний характер центрального образу поеми конкретизується у діяльності Провідника, в його державницькій місії, яку покликані зрозуміти всі, хто хоче свободи.