У 16ст. Франц- найбільш централізов держа Європи. Об‘єднання заверш у 30-х 16ст. Але збереглись пережитки – провінційні штати. Вони домовлялись з урядом про розмір податку, що падав на провінцію. Економічно Франц відставала від Голланд і Англ, але випередж Італ, Скандинав країни. Упродовж пер. пол. 16ст. за правління Франциска І(1515-1547) у Франц утверд абсол монархія. Король мав необмежену владу. Головним органом держ-управління стала Королівська рада (кілька осіб наближених до короля). Генеральні штати не збирал, що свідчило про міцну владу короля. В екстрених випадках король скликав нотаблів – призначених ним людей. Короля мав армію і розгалужений судово-адміністративний апарат. Важливу політичну роль в часи абсолютизму відігравав королівський двір. У сер 16ст. на службі у короля перебувало майже 1500 представників знатних родин. Найбільш впливовою була придвор аристократія. Принци і герцоги були губернаторами, командували армією і флотом. Від короля одержували пенсії, гроші, посади. Але феодал знать виступ за колишню самостійність. Провінційне дворянство–“дворянство шпаги”– жило за рахунок селянської плати за користув землею, нове дворянство–“люди мантії”, вихідці з буржуазії- відтісняли старе дворянство, тримали в своїх руках фінананси. Крім знаті, опорою абсолютної монархії було дворянство+постійна армія з найманців та духовенство. У 1516 Франциск І уклав у Болоньї конкордат з папою.За умовами цієї угоди, король міг призначати своїх ставлеників на церковні посади з подальшим затвердженням папою. Проте, постійні суперечності серед панівних станів і загроза народних виступів сприяли зміцненню абсолютної монархії
Александр 1 - Благословенный. 1. Пытался разрешить "крестьянский вопрпос". 2. По его Указу были образованы Университеты и педагогический институт в Санкт - Петербурге, открыты 3 лицея. 3. Возобновился свободный ввоз книг из - за границы. 4. Освободил 12 тысяч заключенных. 5. Создание Негласного комитета, восстановил привилегии дворян. 5. Создание в 1802 г. восьми министерств. 6. Указ "О вольных хлебопашцах". В 1809 г. рассморен проект Сперанского "Введение к Уложению государственных законов" В 1810 г. была создана Государственная дума.
За то,что Константин разрешал строить храмы.церкви,при нём христианство стало господствующей религией. Елену-за то,что она распространяла христианство и была христианкой,после чего и сам Константин принял эту религию.Говорят,что она нашла крест,на котором был распят Иешуа (Иисус) .Святая Елена отдала Животворящий Крест на хранение Патриарху, часть же Креста взяла с собой для вручения императору. Раздав в Иерусалиме щедрую милостыню и устроив трапезы для бедных, во время которых сама прислуживала, святая царица Елена возвратилась в Константинополь, где вскоре скончалась в 327 году. За свои великие заслуги перед Церковью и труды по обретению Животворящего Креста царица Елена именуется Равноапостольной.
У 16ст. Франц- найбільш централізов держа Європи. Об‘єднання заверш у 30-х 16ст. Але збереглись пережитки – провінційні штати. Вони домовлялись з урядом про розмір податку, що падав на провінцію. Економічно Франц відставала від Голланд і Англ, але випередж Італ, Скандинав країни. Упродовж пер. пол. 16ст. за правління Франциска І(1515-1547) у Франц утверд абсол монархія. Король мав необмежену владу. Головним органом держ-управління стала Королівська рада (кілька осіб наближених до короля). Генеральні штати не збирал, що свідчило про міцну владу короля. В екстрених випадках король скликав нотаблів – призначених ним людей. Короля мав армію і розгалужений судово-адміністративний апарат. Важливу політичну роль в часи абсолютизму відігравав королівський двір. У сер 16ст. на службі у короля перебувало майже 1500 представників знатних родин. Найбільш впливовою була придвор аристократія. Принци і герцоги були губернаторами, командували армією і флотом. Від короля одержували пенсії, гроші, посади. Але феодал знать виступ за колишню самостійність. Провінційне дворянство–“дворянство шпаги”– жило за рахунок селянської плати за користув землею, нове дворянство–“люди мантії”, вихідці з буржуазії- відтісняли старе дворянство, тримали в своїх руках фінананси. Крім знаті, опорою абсолютної монархії було дворянство+постійна армія з найманців та духовенство. У 1516 Франциск І уклав у Болоньї конкордат з папою.За умовами цієї угоди, король міг призначати своїх ставлеників на церковні посади з подальшим затвердженням папою. Проте, постійні суперечності серед панівних станів і загроза народних виступів сприяли зміцненню абсолютної монархії