Объяснение:
Жангир-хан с воинами занял оборону в ущелье реки Орбулак Джунгарского Алатау и ждал в засаде до прихода основных сил казахов на пути следования неизвестного количества джунгарской армии во главе с Эрдэни-Батуром. Половина воинов организовала завал на пути, а остальная часть рассредоточились на утёсах, тем самым подготовив засаду джунгарам. В этой битве казахами было впервые массово применено огнестрельное оружие, и в первые же часы джунгары лишились многих воинов, шедших спереди[10]. Затем с тыла по джунгарам ударили войска, приведённые на Жалантосом-батыром эмира Мавераннахра. Джунгары вынуждены были отступить в Джунгарию.
Кирило-мефодіївці збиралися на квартирах членів братства, обговорювали програмні документи, питання політичного життя, залучали нових членів, налагоджували стосунки з прихильниками національного відродження інших слов'янських народів.
У сфері просвітництва кирило-мефодіївці насамперед переймалися підняттям культурного й освітнього рівня народу, його національної свідомості. Наслідком цього став проект шкільної програми В. Білозерського, який давав можливість зробити її початкову ланку максимально доступною для дітей сільських і міських «низів». Однак реалізувати це не вдалось.
Іншим важливим напрямом громадської роботи члени братства вважали визначення шляхів піднесення економіки України. Із цією метою вони збирали кошти для видання популярних книжок економічного змісту. Зокрема, «братчики» видали «Кишенькову книжку для поміщиків і найкращий видобутий із досвіду б керувати маєтком», написану П. Кулішем. Планували також видати практичний порадник господарям - книжку князя В. Одоєвського «Сільські читання», перекладену з російської мови. У їхніх планах було заснування видавництв, які б забезпечили широкий випуск науково-популярних книжок із корисними порадами для використання їх у найрізноманітніших сферах господарювання. З метою поширення своїх програмних ідей члени братства готували прокламації. Дві з них потрапили до рук жандармів - «До братів українців» та «До братів великоросіян і поляків». Прокламації закликали слов'янські народи до того, щоб кожний «творив окрему республіку (річ посполиту) і правив собою не вкупі з іншими, а тільки щоби кожний з них мав мову, свою літературу і свій окремий громадсько-політичний лад».
Кирило-Мефодіївське братство висунуло політичну ідею створення української держави як складової слов'янської федерації. Воно поклало початок організаційному об'єднанню діячів українського національного руху.Кирило-мефодіївці вперше сформулювали українську національну ідею. Саме від них веде свою історію новий український національний рух. Завдяки братству він вийшов із початкового стану нечітких прагнень і остаточно визначив свою мету та завдання: державна самостійність, соціальне звільнення народу, народовладдя у внутрішньому житті, федералізм у міжнародних відносинах, насамперед зі слов'янами.
Он очень часто подавлял их сразу же