З привілею короля Сигізмунда Августа 1572 р.: «...Хочемо та постановляємо, щоб українці нарівні з іншими міщанами та перед міщанами поляками римської віри вживали всіх прав, привілеїв, вільностей, прерогатив та імунітетів, наданих місту Львову з різних нагод і різними найяснішими нашими попередниками королями Польщі, князями Русі та всіма іншими володарями і достойниками, і користувалися ними без будь-яких винятків.
Священики їхні церкви грецького обряду, які тепер живуть і будуть у майбутньому, повинні бути вільними та звільнені від будь-яких податків, якої б назви вони не були, - як від грошових, так і від будь-яких інших, належних львівській раєцькій колегії. Ці ж священики грецького обряду не будуть зобов’язані підлягати та підкорятися іншій юрисдикції та зверхності, тільки львівському владиці. Усім згаданим українцям грецького обряду надається львівське міське право. Також на уряди бурмистрів, лавників та інші префектури у цьому місті можна та треба нашому теперішньому й майбутньому старості обирати та призначати [українців], скільки разів би відбувалися вибори райців; своїх синів [українці] можуть та мають право давати та посилати для навчання вільних мистецтв до початкових шкіл, гімназій та вищих шкіл, які існують як у нашому місті, так і будь-де в королівстві та в наших володіннях; вони можуть вивчати будь-які, без винятку, цехові ремесла та в них працювати, навчати товаришів та учнів будь-якого ремесла, засновувати цехи та ремісничі братства і, згідно із звичаєм, бути у них старшими і сеньйорами, а майстри будь-яких польських ремесел зобов’язані приймати та допускати українців до цього роду ремесла та цехів. Вільно також їм українцям будь-якого роду товарами, як би вони не називалися, у всьому Польському Королівстві, Великому князівстві Литовському та на Волині, в Києві, на Підляшші та в інших наших володіннях продавати сукно та будь-які інші купецькі та крамарські товари; вільно їм у приватних будинках, так і на будь-яких публічних місцях завжди та в будь-яку пору виставляти на продаж вина, виготовляти мед, пиво та будь-які інші напої іншого роду та шинкувати ними в такий б та таким чином, як це роблять польські міщани».
Индустриа́льное о́бщество — общество, сформировавшееся в процессе и в результате индустриализации, развития машинного производства, возникновения адекватных ему форм организации труда
Монопо́лия (от греч. μονο — один и πωλέω — продаю) — крупное предприятие, контролирующее производство и сбыт одного или нескольких видов продукции
Синдика́т — термин, которым ранее обозначали объединения ремесленников. Сейчас одна из форм объединения предприятий, преследующая цель устранения конкуренции и улучшения условий...
Концерн (нем. der Konzern - интерес, участие) — финансово-промышленная группа компаний разных отраслей промышленности, что и отличает её от других форм объединений
Трест (от англ. trust) — одна из форм монополистических объединений, в рамках которой участники теряют производственную, коммерческую, а порой даже юридическую самостоятельность
Картель-Форма монополистического объединения или соглашения. В отличие от других, более устойчивых форм монополистических структур (синдикаты, тресты, концерны)
Империали́зм (от лат. imperium — власть, господство) — государственная политика, основанная на использовании военной силы для разных форм внешнеполитической экспансии...
ИНДУСТРИАЛЬНОЕ ОБЩЕСТВО, (промышленное общество) , обозначение стадии развития общества, сменяющего традиционное, аграрное (родо-племенное, феодальное) общество. Формирование индустриального общества связано с распространением крупного машинного производства, урбанизацией, утверждением рыночной экономики и возникновением социальных групп предпринимателей и наемных работников, становлением демократии, гражданского общества и правового государства. СИНДИКАТ (средневековый лат. syndicatus, от позднелат. syndicus — поверенный, представитель) , одна из форм объединения предприятий, осуществляющих общую коммерческую деятельность (определение цен, закупка сырья, сбыт продукции и т. п. ) при сохранении производственной и юридической самостоятельности. КОНЦЕРН (англ. concern), современная наиболее распространенная современная форма объединения предприятий промышленности, транспорта, торговли, банков, научно-исследовательских учреждений, учебных центров, испытательных полигонов на базе комбинирования и диверсификации производства. ТРЕСТ (англ. trust, букв. — доверие) , 1) одна из форм экономических объединений, в рамках которых участники теряют производственную, коммерческую, а часто и юридическую самостоятельность. Реальная власть в тресте сосредоточивается в руках правления или головной компании. Преимущественное развитие тресты получили в отраслях, производящих однородную продукцию. В современный период тресты встречаются редко. 2) В СССР в 1921-30 — хозрасчетные объединения предприятий одной отрасли. 3) В России в строительстве — организационно-производственная единица (напр. , строительно-монтажные тресты и др.) . КАРТЕЛЬ (франц. cartel, итал. cartello, от carta — бумага, документ) , в экономике — форма экономического объединения, участники которого заключают соглашение о регулировании объемов производства, условий сбыта продукции, найма рабочей силы. Участники картеля сохраняют коммерческую и производственную самостоятельность. ИМПЕРИАЛИЗМ (франц. imperialisme), в широком смысле — государственная политика, направленная на завоевание территорий, колоний, установление политического или экономического контроля над другими государствами.
Священики їхні церкви грецького обряду, які тепер живуть і будуть у майбутньому, повинні бути вільними та звільнені від будь-яких податків, якої б назви вони не були, - як від грошових, так і від будь-яких інших, належних львівській раєцькій колегії. Ці ж священики грецького обряду не будуть зобов’язані підлягати та підкорятися іншій юрисдикції та зверхності, тільки львівському владиці. Усім згаданим українцям грецького обряду надається львівське міське право. Також на уряди бурмистрів, лавників та інші префектури у цьому місті можна та треба нашому теперішньому й майбутньому старості обирати та призначати [українців], скільки разів би відбувалися вибори райців; своїх синів [українці] можуть та мають право давати та посилати для навчання вільних мистецтв до початкових шкіл, гімназій та вищих шкіл, які існують як у нашому місті, так і будь-де в королівстві та в наших володіннях; вони можуть вивчати будь-які, без винятку, цехові ремесла та в них працювати, навчати товаришів та учнів будь-якого ремесла, засновувати цехи та ремісничі братства і, згідно із звичаєм, бути у них старшими і сеньйорами, а майстри будь-яких польських ремесел зобов’язані приймати та допускати українців до цього роду ремесла та цехів. Вільно також їм українцям будь-якого роду товарами, як би вони не називалися, у всьому Польському Королівстві, Великому князівстві Литовському та на Волині, в Києві, на Підляшші та в інших наших володіннях продавати сукно та будь-які інші купецькі та крамарські товари; вільно їм у приватних будинках, так і на будь-яких публічних місцях завжди та в будь-яку пору виставляти на продаж вина, виготовляти мед, пиво та будь-які інші напої іншого роду та шинкувати ними в такий б та таким чином, як це роблять польські міщани».