У 995 році Володимир розділив Русь на частини і віддав їх в управління синам. Історики вважають, що це була найбільша помилка зі всіх можливих, яка згодом привела до роздроблення Русі на окремі князівства і усобиці. (невдача)
успіхи :
Вояцька верства варягів почала втрачати свій вплив.
Князь Володимир зосередив у своїх руках неподільну владу.
Володимиром було запроваджено новий підхід в управлінні державою. На відміну від попередників, Володимир в першу чергу звертав увагу на добробут, а не загарбання нових володінь і збір данини. За князювання Володимира Русь почала розвиватися вже як цілісна держава.
Адміністративна реформа
Укріплення кордонів Русі
Замість далеких походів Володимир зосередився на захисті власних володінь. Щоб протистояти загрозі з боку печенігів, він збудував розгалужену мережу укріплень, а також нові міста на південь від Києва. Оборонні війни, на які почав звертати увагу Володимир, лише сприяли зміцненню кордонів Русі.
Незважаючи на опір людей, ламалися язичницькі ідоли, натомість будувалися християнські церкви.
в результаті адміністративної, фінансової, оборонної, воєнної реформ значно зміцніла Київська держава. Вона стала нарівні з розвиненими європейськими країнами. Значно знизилася небезпека нападів східних кочових племен. Князь міг впевненіше проводити внутрішню політику, що безперечно позитивно позначилося на добробуті людей. Високого розвитку набула також освіта, культура. За правління Володимира Русь перетворилася в найбільшу європейську державу, яка простяглася від Карпат до Волги, від Балтики до Чорного моря.
Проте найбільше значення має все ж таки релігійна реформа Володимира. Запровадження християнства унеможливило племінний сепаратизм. Тепер все населення Русі поклонялося одному богу, а не багатьом язичницьким богам. Це, звичайно, сприяло консолідації всього давньоруського суспільства. Крім того, прийняття християнства вивело Русь в один ряд з європейськими країнами. Тепер Руська держава була в очах європейців високорозвиненою державою з сильним князем.
Відтак зв’язки Русі з іншими державами пожвавилися. Важливим було також і те, що зміцніли зв’язки із Візантією. Це сприяло політичному, економічному, культурному розвиткові країни.
Антиосманская война в странах Центральной и Юго-Восточной Европы достигает большого накала в 90-х гг. XVI в. в связи с действиями антитурецкой Священной лиги ряда европейских стран. Активное участие в военных действиях приняли валахи, молдаване, балканские народы и запорожские казаки, составлявшие ударную силу Лиги. В 1595 г. совместные с молдаванами военные действия против турок вели запорожцы, предводительствуемые гетманом Иваном Лободой и Северином Наливайко. Они осадили Бендеры и Килию и захватили укрепленный пункт Смил. Дальпейшему развитию итого тактического успеха помешали колеблющаяся политика трансиль — вапскнх князей Баториев и папская Польша, чей канцлер и коронный гетман Ян Замойский проводил враждебный Священной лиге курс. С крупного боярства он посадил на молдавский престол Иеремию Боярскими группировками, рвавшимися к власти. Поскольку ни одна из них собственными силами пе могла добиться желанной цели, каждая прибегала к извне. Одна группировка — пропольская, состоявшая из представителей местного родовитого боярства во главе с Могилами, опиралась на магнатско-шляхетскую Польшу, которая, будучи дворянской республикой, основанной на эксплуатации и угнетении крестьян, представлялась крупным служилым боярам страной с идеальным общественным строем и государственным устройством. Вторая — протурецкая, в которую входили в основном представители набиравшей силу фанариотской прослойки господствующего класса во главе с Кантакузинами, ратовала за лояльное отношение к султану и политическую ориентацию на Турцию.
Яп: островная, восточная Азия, монархия конституционная, скудные природные ресурсы, высоко квалифицированные кадры, точное машиностроение, высокий ур. развития, унитарное гос-во, импорт- сырье, экспорт - высокотехнологическое оборудование, авто, быт. техника Инд: полуостровная страна, Южн. Азия, республика, богатейшие, разнообразные ресурсы, много населенная страна, высокая плотность населения, многонациональная, неквалифицированные кадры, пищевая пром, сырье, продукция тропического земледелия, среднеразвитая страна Далее напишу про китай
У 995 році Володимир розділив Русь на частини і віддав їх в управління синам. Історики вважають, що це була найбільша помилка зі всіх можливих, яка згодом привела до роздроблення Русі на окремі князівства і усобиці. (невдача)
успіхи :
Вояцька верства варягів почала втрачати свій вплив.
Князь Володимир зосередив у своїх руках неподільну владу.
Володимиром було запроваджено новий підхід в управлінні державою. На відміну від попередників, Володимир в першу чергу звертав увагу на добробут, а не загарбання нових володінь і збір данини. За князювання Володимира Русь почала розвиватися вже як цілісна держава.
Адміністративна реформа
Укріплення кордонів Русі
Замість далеких походів Володимир зосередився на захисті власних володінь. Щоб протистояти загрозі з боку печенігів, він збудував розгалужену мережу укріплень, а також нові міста на південь від Києва. Оборонні війни, на які почав звертати увагу Володимир, лише сприяли зміцненню кордонів Русі.
Незважаючи на опір людей, ламалися язичницькі ідоли, натомість будувалися християнські церкви.
в результаті адміністративної, фінансової, оборонної, воєнної реформ значно зміцніла Київська держава. Вона стала нарівні з розвиненими європейськими країнами. Значно знизилася небезпека нападів східних кочових племен. Князь міг впевненіше проводити внутрішню політику, що безперечно позитивно позначилося на добробуті людей. Високого розвитку набула також освіта, культура. За правління Володимира Русь перетворилася в найбільшу європейську державу, яка простяглася від Карпат до Волги, від Балтики до Чорного моря.
Проте найбільше значення має все ж таки релігійна реформа Володимира. Запровадження християнства унеможливило племінний сепаратизм. Тепер все населення Русі поклонялося одному богу, а не багатьом язичницьким богам. Це, звичайно, сприяло консолідації всього давньоруського суспільства. Крім того, прийняття християнства вивело Русь в один ряд з європейськими країнами. Тепер Руська держава була в очах європейців високорозвиненою державою з сильним князем.
Відтак зв’язки Русі з іншими державами пожвавилися. Важливим було також і те, що зміцніли зв’язки із Візантією. Це сприяло політичному, економічному, культурному розвиткові країни.