Чого навчав Ісус?
Багато віруючих людей вважає, що релігія не повинна стояти осторонь політичних справ і що вона може відігравати важливу роль у розв’язанні проблем людства. Проте інші віруючі переконані, що релігія і політика не мають змішуватися. А як ви вважаєте, чи повинна релігія і політика тісно співпрацювати?
ІСУСА ХРИСТА названо «найвпливовішою постаттю в релігійній історії людства». Що відповів би Ісус, якби його можна було запитати: «Чи релігія має втручатися в політику?» Коли Ісус був на землі, він словами і вчинками виявив свій погляд на це питання. Наприклад, у відомій Нагірній проповіді він дав своїм послідовникам вказівки, як вони повинні ставитися до справ суспільства. Розгляньмо деякі думки з цієї проповіді.
Християни і суспільство
Ісус пояснив, як його послідовники мають ставитись до світу: «Ви — сіль землі. Якщо ж сіль втратить свої властивості, то як зробити її знову солоною? Вона вже ні до чого не придатна, тому її викидають геть і топчуть. Ви — світло для світу. (...) Ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі вчинки і прославляли вашого небесного Батька» (Матвія 5:13—16). Чому Ісус прирівняв своїх послідовників до солі та світла?
Ісус мав на увазі, що вони повинні бути наче сіль не тільки для якоїсь маленької групи людей, а для цілого світу. Також вони є наче світло не для обмеженого кола людей, але для всіх, хто охоче приймає це світло. За до таких образних висловів Ісус пояснив, що не хоче, аби його послідовники відокремлювалися від суспільства.
Щоб сіль запобігала псуванню їжі, її треба додати до тої їжі. Світильник не може освітити кімнату, якщо його туди не поставити. Тож не дивно, чому Ісус ніколи не наказував своїм учням відокремлюватись від суспільства і створювати ізольовані поселення віруючих. Ісус також не заохочував їх жити відлюдниками за мурами релігійних орденів. Навпаки, християни мають справляти вплив на життя інших, подібно як сіль впливає на їжу, а світло розсіює темряву.
Традиционная цивилизация - это монотонные цивилизации, повторяющие культурный опыт. Под традиционной цивилизацией обычно понимают общество, для которого характерны высокая степень зависимости от природных условий бытия, жесткая связь индивида со своей социальной группой.
Объяснение:
Типо...она появилась в 120в. назад, в кратце это монотонные цевилизацыии, а точнее это культурно - исторический тип общества с единой исторической судьбой и единой духовной и материальной культурой , которые дают людям сознание принадлежности к сообществу .
Требование "не поддаваться на провокации", которое Сталин неоднократно повторял в пенале лета 1941 г., не раз подробно комментировалось как в мемуарной литературе, так и в работах историков. Но что стояло за словами "может быть, вопрос еще уладится мирным путем"? Развернутого объяснения им нет на страницах книг и статей советских историков, хотя, как видно из процитированного высказывания, такой вариант развития событий считался весьма реальным и предпочтительным.
Другая загадка кануна Великой Отечественной войны — настороженное отношение советского политического руководства к стекавшимся к нему сведениям о том, что Германия вот-вот нападет на СССР.
Чем же было вызвано отсутствие у Сталина и его ближайшего политического окружения трезвой оценки военно-политической обстановки, сложившейся к лету 1941 г ? Что стоит за кочующей по страницам военной мемуарной литературы (2), военно-исторических исследований (3) и работ по внешней политике СССР (4) туманной формулировкой о допущенном "просчете в определении времени возможного нападения гитлеровской Германии на нашу страну"? Отчего постоянные тревожные сигналы о надвигавшемся фашистском нашествии воспринимались Сталиным во многом как "дезинформация", "происки" определенных политических сил