Законопроект Тиберия не дошел до нас текстуально. Но содержание его может быть установлено. Первый пункт представлял развитие старого закона Лициния и Секстия. Каждому владельцу государственной земли разрешалось удержать в собственность 500 югеров. Если у него были сыновья, то на каждого полагалось по 250 югеров, однако с тем ограничением, что одна семья не могла иметь более 1 тыс. югеров государственной земли.
Второй пункт гласил, что излишки государственной земли должны быть возвращены в казну и из них нарезаны небольшие участки, которые раздаются бедным гражданам в наследственную аренду. Эти участки запрещалось продавать.
Наконец, третий пункт закона предусматривал образование комиссии из трех лиц, которой поручалось проведение аграрной реформы. Комиссия должна была избираться народным собранием на 1 год с правом последующего переизбрания.
Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі Австрійці застали в Галичині необмежену владу польської шляхти, відсутність промисловості та торгівлі, великих міст і нормальних шляхів сполучення, бідність неосвіченого, закріпаченого населення. Тому австрійська влада у 70-80-х рр. XVIII ст. проводила реформи, це припало на часи імператриці Марії-Терезії ( 1740-1780 рр.) та її сина Йосифа II (1780-1790 рр.): • аграрна реформа — селяни були звільнені від особистої залежності й визначено розмір паншини (до 30 днів на рік), заборона застосування тілесних покарань, надання селянам деяких громадянських прав; • адміністративна реформа — Королівство Галичини та Лодомерії поділено на округи, очолювані старостами, у селах влада належала мандаторам, містами управляли магістрати, згодом — міські ради, найвищим представницьким органом краю став сейм, де провідні позиції посідала польська шляхта, центр — Львів; • освітня реформа — відновлення у Львові замість закритої єзуїтської академії в 1784 р. університету, при ньому до 1809 р. діяв Руський інститут, де на філософському і богословському факультетах навчалися українці. Запроваджено початкові і середні школи. У початкових школах навчання мало проводитися рідною мовою; • релігійна реформа — католицька, протестантська та греко-католицька церкви були зрівняні в правах. Заборона примушувати греко-католиків змінювати віру, рівні права при прийнятті на державну службу, зрівняння євреїв у правах з іншими народами імперії. Наслідки реформ: • позитивний вплив на політичну модернізацію краю; • посилення німецького впливу, українці, як і раніше, усунуті від участі в управлінні; • у той час, коли Йосиф II ліквідовував найогидніші вияви кріпацтва, Катерина II запроваджувала його для мільйонів українських селян, позитивні зміни в становищі селян і греко-католицької церкви; • поширення серед селян і греко-католицького духівництва прихильного ставлення до Габсбургів.