Фаросский маяк был уникальным сооружением своего времени, который имел много функций и поэтому был одним из чудес света. Выглядел он так: на трех основаниях (башнях) из мрамора стояли колонны. Первая башня имела форму прямоугольника, вторая башня – восьмиугольная, третья – цилиндрической. В самой нижней башне обитали рабочие, в средней части был переход к самой верхней части, где горел огонь. Маяк был необходим для того, чтобы видеть суда и действительно свет от маяка распространялся на многие десятки км, а это давало кораблям возможность миновать рифы. Еще маяк был использован учеными для определения радиуса Земли.
2) Какие товары привозили по морю в Александрию? Какие вывозили?В Александрию привозили вино, оливки, рабов и многое, чего в Египте не было. Вывозили, конечно, папирус, финики, пряности, лен и благовония, и тоже рабов.
3) Почему учёных, живших в Музее сравнивали с птицами в золотой клетке?Наверное, потому что вся жизнь ученых проходила в Музее – они там и работали, и жили. Жить в Музее здорово и престижно, но по факту, они были словно в красивой (то есть золотой) клетке.
4) Как греки называли одну из девяти сестёр-богинь - музу историю?Музой истории была Клио (помимо нее было еще 8 муз). Но не только истории, но и (с начала) она была музой героической песни.
1
1. Які соціальні проблеми існували на західноукраїнських землях у першій половині XIX ст.? 2. Як розвивався український національний рух на західноукраїнських землях у цей період? 3. Що таке рутенство? Чим була обумовлена його поява?
Початок революційних подій у Східній Галичині. У лютому 1848 р. у Франції спалахнула революція. «Весна народів», як її називали сучасники, швидко поширилася на італійські та німецькі землі, Австрійську імперію. Унаслідок перемоги березневого повстання 1848 р. імператор погодився надати своїм підданим демократичні свободи та оголосив вибори до першого загальноімперського конституційного рейхстагу (нижньої палати загальноімперського парламенту), який мав прийняти нові закони.
У Галичині, коли сюди надійшли повідомлення про віденські події, першими активізувалися поляки. Вони стали вимагати надання широкої автономії Галичині, яку вважали виключно польським краєм, сподіваючись, що з неї розпочнеться відродження польської держави. Щоб залучити на свій бік селянство, вони висунули вимогу скасування панщини. Поляки запропонували лідерам галицьких русинів приєднатися до них. Однак надавати будь-які національно-культурні права русинам вони не збиралися, стверджуючи, що «тут немає Русі, тут є Польща».
13 квітня у Львові поляки створили свій представницький орган — Центральну раду народову, стали формувати окружні польські ради й загони національної гвардії. У відповідь на це галицькі русини 2 травня 1848 р. створили Головну руську раду. Її поява фактично заперечувала наміри поляків виступати від усього населення Галичини.
Революційна хвиля 1848 р. спричинила ліквідацію залишків кріпосницьких відносин на західноукраїнських землях. 18 березня 1848 р., на третій день революції, угорський сейм прийняв закон про скасування панщини й надання у власність селян третини оброблюваної землі. Дія цього закону поширювалася на Закарпаття, що перебувало під владою Угорщини.
У Східній Галичині про скасування панщини й надання селянам права власності на землю, яку вони обробляли, було оголошено 22 квітня. Улітку 1848 р., коли селянські заворушення охопили Буковину, австрійська влада рішенням від 9 серпня поширила на ці землі дію законів, прийнятих стосовно селян Галичини.
Унаслідок аграрної реформи 1848 р. було ліквідовано залишки старих зв’язків між селянами й землевласниками. Панщину було скасовано, селяни стали власниками землі. Відтепер вільний селянин почав відігравати помітну роль у суспільно-політичному житті.
Революція — докорінні зміни в розвитку яких-небудь явищ природи, суспі