Объяснение:
Листопадове повста́ння 1830—1831 років — національно-визвольне повстання поляків і литовців проти Російської імперії.
Розпочалося 29 листопада 1830 у Варшаві, охопило Королівство Польське, з 26 березня 1831 — Литву і поширилося на землі Правобережної України та Білорусі. Повстання вибухнуло на хвилі європейських революційних і національних рухів, спрямованих проти домінування трьох абсолютистських імперій на континенті — Росії, Австрії та Пруссії й мало на меті відновлення Республіки Обох Народів (Речі Посполитої Обох Народів). Безпосередніми причинами повстання стало порушення дарованої царем Олександром І конституції Королівства Польського (1815), придушення ліберальної польської опозиції та патріотичних організацій, запровадження цензури й репресивно-поліційних порядків
Объяснение:
На останньому етапі існування середньовічного суспільства в XV – першій половині XVII ст. темпи економічного розвитку європейських країн ще більше зростають. Епохою Великих географічних відкриттів прийнято називати строго визначений історичний період. Його хронологічні рамки вітчизняні історики і географи звичайно обмежують серединою XV - серединою XVII ст. Жодна інша епоха не була настільки насичена географічними відкриттями, ніколи вони не мали такого виняткового значення для долі Європи й усього світу.
крестовые походы — это хорошо или плохо?
конечно, крестовые походы не достигли своей цели. с течением времени даже обретение иерусалима стало рассматриваться как всего лишь эпизод в борьбе с турецкой опасностью. и все-таки что же принесли крестовые походы западу и востоку? споры об этом не утихают по меньшей мере с xviii столетия. так, деятели просвещения — мыслители вольтер и руссо, э. гиббон и у. робертсон — клеймили деяния крестоносцев, осуждали их фанатизм. философ и. г. гердер в своих «идеях к философии человечества» называет крестоносное движение безумием и заявляет: «стоило оно европе несказанно дорого, потеряно было много человеческих жизней и средств, но каков успех? ». и он же дает отповедь тем, кто еще тогда усматривал в крестовых походах положительные социальные, и культурные последствия: «обычно так много благих последствий относят на счет крестовых походов, что если разделить такое мнение, то пришлось бы пожелать, чтобы хотя бы раз в пятьсот лет наш материк охватывала подобная лихорадка, потрясающая и все члены тела; однако если присмотреться лучше, то окажется, что большинство последствий, на какие обычно указывают, происходят не от крестовых походов, по крайней мере не от них одних, но что среди множества толчков, испытанных в те времена европой, крестовые походы в лучшем случае были каким-то второстепенным, побочным ударом, который что-то и мог ускорить в развитии европы, однако в целом произвел дурное воздействие и, главное, был совершенно излишен для европейцев и их умственных сил.