Стародавній світ — термін, що описує всесвітню історію людства з початку писаної історії до Середньовіччя. Частково цю тему покривають статті Стародавній Єгипет, Стародавня Індія, Стародавній Китай, Стародавня Греція, Стародавня Грузія Стародавній Рим та Межиріччя. В історію Стародавнього світу входить період античності, який охоплює час, починаючи з перших Олімпійських ігор у Греції, тобто з 776 року до н. е., чому приблизно відповідає також дата заснування Рима — 753 рік до н. е. Датою закінчення європейської стародавньої історії зазвичай вважають рік падіння Західної Римської імперії (476 рік н. е.)[1][2], а іноді — дату смерті імператора Юстиніана I (565 р.)[3], появу ісламу (622 р.)[4] або ж початок правління імператора Карла Великого[5].
селянин,— сельский житель, занимающийся возделыванием сельскохозяйственных культур и разведением сельскохозяйственных животных как своей основной работой
Николай Александрович Ярошенко. Крестьянин в лесу. 1880
Неотъемлемые признаки крестьянина: работа на земле, проживание в деревне или селе, регулирующая роль традиции во всех сферах жизни.
Земледелие появилось в неолите. Класс крестьян (первоначально свободных[4] земледельцев) пережил в эпоху средних веков до конца XVIII века во всех странах Европы, кроме Швеции и Норвегии, период зависимых отношений к землевладельцу и прикрепления к земле.
Отличие крестьянина от фермера в том, что крестьянин бо́льшую часть произведённой продукции не продаёт, а потребляет в своей семье.
Собо́рное уложе́ние — свод законов Русского царства, принятый Земским собором в 1649 году и действовавший почти 200 лет, до 1832 года.