Характерной особенностью развития монархии Габсбургов во второй половине XVIII в. было деятельное вмешательство государства в экономические вопросы. Создавались различные «экономические общества», велась активная пропаганда передовых методов хозяйствования. Например, пытаясь шире внедрить картофель, Иосиф II (1780—1790) обязал священников читать так называемые «картофельные проповеди», объяснявшие населению пользу нового овоща. Этот оригинальный в сочетании с голодом 1771—1772 гг. привёл к быстрому распространению картофеля в последней трети века.
Росли мануфактуры, главным образом текстильные. Увеличилось производство изделий из стекла и особенно из фарфора.Финансы страны значительно укрепилисьГабсбурги являлись одним из наиболее богатых и влиятельных семейств Европы. Отличительной чертой внешности Габсбургов была выдающаяся, слегка отвисшая нижняя губа.
Відкриття Нового Світу, відкриття нових маршрутів торгівлі з Азією і збільшення впливу Субсахарської Африки і Середнього Сходу означало, що європейці ознайомилися з безліччю нових харчових продуктів. Спеції, які раніше були занадто дорогими предметами розкоші, такі як перець, кориця, гвоздика, мускатний горіх, імбир,[2] незабаром вони стають доступними для більшості населення, а впровадження нових рослин, що надійшли з Нового Світу та Індії, таких як кукурудза, картопля, солодка картопля, перець чилі, какао, ваніль, помідори, кава і чай змінюють європейську кухню назавжди.
Однією з найголовніших причин, які на початку XVI ст. привели до масштабної і, як потім з’ясувалося, непоправної перекроювання всієї карти західного християнського світу, необхідно назвати тотальне падіння моралі в середовищі Римо-Католицької Церкви.
Другою важливою причиною, яка уможливила Реформацію, можна назвати стан богословської науки, яка на той час представляла собою лабіринт із різного роду вкрай витіюватих навчань і схоластичних тонкощів, які не мали ніякого відношення до реального повсякденного життя людей.
Третьою причиною і найважливішою передумовою для виникнення Реформації цілком можна вважати винахід друкарства, яке, як відомо, було здійснено Йоганном Гуттенбергом в середині XV ст. В 1445 р в Майнці Гуттенберг створив друкарський верстат, а вже через 11 років, в 1456 р була вперше видана друкована латинська Біблія.