Суспільне життя у повоєнні роки залишалося надзвичайно складним і суперечливим: з одного боку, відновлювалися традиційні для радянської системи політичні форми, а з іншого - зберігались обмеження й деформації.
У1946, 1947 і 1948 роках відбулися перші повоєнні вибори депутатів рад різних рівнів. У них брало участь понад 90% громадян України, які мали право голосу. Але це не свідчило про високу громадянську активність мас, - бюлетені містили лише одне прізвище кандидата в депутати, тобто вибору не надавалося. І проголосувати проти цього кандидата під невсипущим оком виборчої комісії та представників партійно-державного апарату рідко хто наважувався.
У1949 р. було затверджено прапор УРСР - червоно-синій - та її гімн, що мали символізувати державність України. Однак діяльність органів влади республіки визначалася центральними союзними структурами. Всі основні питання її життя вирішувались у Москві Сталіним та найближчим його оточенням. Вироблена там політика реалізовувалася, насамперед, через Комуністичну партію (більшовиків) України-КП(б)У, яка мала статус місцевої партійної організації. За таких умов роль рад, профспілок та громадських організацій зводилася до виконання відповідних партійних директив, а діяльність члені в їхніх виборчих органів, у тому числі депутатів, перетворювалася на формальність.
Объяснение:Відсутність реальних і громадянських свобод і демократії, репресії, жорстокий політично-ідеологічний тиск і контроль, культ особи Сталіна й безмежна влада виконавців його волі на місцях - ці та інші риси тоталітарної системи, посилюючись, згубно впливали на суспільно-політичне й духовне життя народу.
У 1947 р. з приїздом в Україну Л.Кагановича (він змінив М. Хрущова на посаді першого секретаря ЦК КП(б)У і з березня по грудень 1947 р. очолював найвище керівництво республіки) було задіяно на повну потужність увесь охоронно-репресивний механізм системи. Розгорнулася нещадна боротьба з "українським націоналізмом", безперервно мінялися й зазнавали утисків керівні кадри. Так, у 1949-1952 рр. за звинуваченням в українському націоналізмі з партії було виключено понад 22 тис. осіб, або 3% загальної чисельності. У західних областях України, де з приходом сталінського режиму було ліквідовано політичний плюралізм і багатопартійність" не припинялися масові депортації населення, проводилась примусова суспільна колективізація - у селян забирали майно й нещодавно отриману землю. Найбільших репресій і потужного тиску всього репресивного сталінського тоталітаризму зазнала Західна Україна, яка продовжувала боротися проти намагань інтегрувати її в радянську систему. Репресії серед цивільного населення здійснювались в ході боротьби проти військових формувань ОУН-УПА. Між 1946 - 1949 роками було вислано до Сибіру близько 600 тис. західних українців. З метою дискредитації повстанців спец загони НКВС переодягалися у форму УПА, грабували, ґвалтували і мордували українських селян. Однак УПА продовжувала боротьбу. Це викликало обурення й опір.
Жертвами беріївських репресій стали і десятки тисяч представників інших національностей. Крім того, в боях з бандерівцями загинуло понад 25 тис. військовослужбовців Червоної армії, прикордонних та внутрішніх військ. Спробою розв'язання українсько-польських проблем була, вже згадувана "Операція Вісла" - одна з ганебних сторінок діяльності сталінської тоталітарної системи. Жорстокий гніт дедалі посилювався. І лише після смерті Сталіна в 1953 р. з'явилася надія на демократизацію життя в країні. Цьому сприяло й усунення Берії.
Начало космической эры в истории человечества неразрывно связано с именем гражданина Страны Советов, коммуниста Юрия Алексеевича Гагарина. Верный сын советского народа, он первым преодолел земное притяжение, открыл дорогу в космическое марта исполнилось 50 лет со дня рождения первопроходца космоса. Этой дате был посвящен торжественный вечер представителей трудящихся Москвы и воинов столичного гарнизона, состоявшийся в Колонном зале Дома союзов.
С докладом выступил Главный маршал авиации П. С. Кутахов.
В подвиге Юрия Гагарина, сказал докладчик, воплощен великий подвиг народа, народа-труженика, народа – творца нового, коммунистического общества. В нем ярко и многогранно проявились могучая сила социализма и торжество политики Коммунистической партии, которая уверенно ведет наш народ по пути, завешенному великим Лениным.
Сегодня имя Гагарина знает вся планета. Он навсегда вошел в историю человечества как символ героизма и отваги, беспредельной преданности делу. Он был истинным первооткрывателем, сочетал в себе такие высокие качества, как советский патриотизм, оптимизм, гибкость ума, смелость и решительность.
Гагаринские черты характера как бы объединяли все лучшее, присущее советским людям, в том числе понимать природу, распознавать ее тайны, склонность к научным исканиям, направленность мысли на практическое осуществление сложных технических замыслов.
Стартовая площадка для расцвета советской науки и техники была заложена Великим Октябрем, строительством социализма в нашей стране, победой над фашистской Германией в Великой Отечественной войне и бурным научно-техническим прогрессом в послевоенные годы. И советский народ как эстафету передал Юрию Гагарину право на первый полет. Он с честью и достоинством выполнил это задание. Легендарный гагаринский «Восток» открыл новые горизонты в познании Вселенной, положив начало планомерному исследованию и освоению космического Как летчик-космонавт СССР Юрий Гагарин непрерывно совершенствовал свое мастерство, был неутомимым и страстным исследователем всего нового в космической технике. Он принимал непосредственное и активное участие в обучении и тренировках экипажей космонавтов, руководстве космическими полетами, умело передавал опыт своим товарищам, вел большую и разностороннюю общественно-политическую работу.
Годы после триумфального полета Юрия Гагарина, были наполнены напряженным и плодотворным трудом советских исследователей космоса.
Поход шведов на Ладогу во главе с ярлом Ульфом Фаси(1240 год)
Невская Битва(1240 год)
Кастелло-Маниаче — замок на Сицилии, построенный в 1240 году.