Взаимоотношения Казахстана и России, без всякого сомнения, имеют долгую историю. При этом естественно, что они не исчерпываются только периодом с подписания первых договоров зависимости в начале XVIII века до 1917 года – времени падения Российской империи. У них была значительная предыстория. Как, собственно, они не закончились и с моментом падения СССР в 1991 году и образованием независимого Казахстана. Они приобрели новое историческое качество, они происходят прямо сейчас и, наверное, это самое важное из того, что всем нам надо иметь в виду.
Потому что сегодня это связано с отношениями двух государств и, следовательно, они могут и должны иметь свой взгляд на тот отрезок истории, когда одно было составной частью другого. Переосмысление истории, размышление о произошедшем теоретически должно происходить после каждого сложного периода своей истории, в том числе это касается и истории взаимоотношений с соседями. Это справедливо и для России и для Казахстана.
Значущість католицької церкви була зумовлена винятковим значенням релігії в середні віки — вона являла собою ідеологічну форму позаекономічного примусу і була суттєвою рисою класових відносин у феодальному суспільстві. Релігійна ідеологія ґрунтувалась на ідеї Бога, який гарантував стійкість, незмінність існуючого порядку та являв собою частину космічного, природного порядку.
Християнство у феодальному суспільстві Західної Європи виконувало функцію ідеологічного інтегратора, що зумовило консолідацію його організації — римо-католицької церкви, яка являє собою строго ієрархічно централізовану систему на чолі з римським папою і прагне до верховенства в «християнському світі». Вікова споруда папської теократії ґрунтується на двох взаємопротилежних принципах — аскетизму (відречення від світу) та всесвітньої влади (володарювання над світом). Аскетизм, відречення від світу та віра в бога були важливим інструментом у руках католицької церкви для досягнення її цілей. Багато що в цьому плані було взято християнством від попередніх епох і культур та трансформовано відповідно до потреб папської влади.