ответ:1
Объяснение:
Гетьма́нщина або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя. Протягом другої половини XVII — початку XVIII століття, під час громадянської війни — часу розколу та правління окремими територіями різних гетьманів, останні, в боротьбі за єдиновладдя, визнавали верховенство Московського царства, Речі Посполитої та Османської імперії.
У 1667 за Андрусівським миром розділена по Дніпру на Правобережну і Лівобережну Україну. Після остаточного скасування в Речі Посполитій козацького устрою на Правобережжі 1699 року, продовжила існування лише на теренах Лівобережжя. Виконувала роль заслону для Московського царства від її військових супротивників. 1709 року, під час Великої північної війни, невдало намагалася перейти під протекторат Шведської імперії. Протягом 18 століття поступово втратила політичну і економічну автономію. 1764 року наказом імператриці Катерини ІІ інститут гетьмана було скасовано, а ще через рік Гетьманщину реформовано в Малоросійську губернію.
Оскільки з середини XIV й до 1780-х саме городові козаки були найчисленнішою групою служилого стану Гетьманщини, її також іноді згадують як Військо запорозьке Городове.
Значение Української козацької держави
Народження з Запорізької Січі Гетьманської держави було логічним продовженням формування нації і державності. Виняткову роль в цьому відіграв гетьман Богдан Хмельницький. При ньому держава набула всіх ознак республіканського демократичного устрою.
В цей час в Україні сформувалась нова верства населення — шляхта. В межах Гетьманщини саме шляхта і забезпечувала тяглість в існуванні українського політичного етносу з XTV по XIX ст. Шляхта, а не якийсь інший стан, пережила і сприйняла все краще від попередніх поколінь. Шляхта стала соціальним ідеалом нової української еліти Гетьманщини, яка досягла зрештою російського дворянського звання. Ця концепція грунтовно досліджена в монографії Н.Яковенко "Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна)".— Київ, 1994.
Я считаю что лучше было бы для экономики СССР это отказ от всех реформ которые были после Сталина - 1957,1965,1985 - которые на самом деле сделал только хуже.
Я считаю что нужно было следовать маркситско-ленинским принципам,то есть должна была быть планово-централизованная социалистическая экономика(которая отличается от обычных гос.предприятий при капитализме),так же следовало решить вопросы которые задавал-(и предлога решения) Ленин в своих трудах например в статье «Как организовать соревнование?»-(соревнование при социализме,вид стимулирования работников).Так же следовало включить в экономику проект ОГАС предложенный Глушковым и все другие научно-технические новшества которые смогут облегчить планирование и узнать чего хочет население лучше чем до этого.
Так же стоит отменить что даже при всех минусах подлинная социалистическая экономика просуществовав с 1936 по 1957 доказала свою эффективность,чего стоит только завершение индустриализации,выдерживание натиска объединенной Европы в лице Третьего Рейха и восстановление после войны за 4 года(см.четвертая пятилетка и прилегающие к ней официальные документы),хотя конечно восстанавливались еще в 1944 году,но я же говорил конкретно после войны,так же стоит заметить что после войны в 1947 году отменили талоны на еду,СССР это сделал первый после США.
Эти достижения вызывают еще большее уважение если учесть то,что истинный социализм просуществовал в СССР 21 год-(после,тоже был социализм,но деформированный),при этом выдержав все испытания которые я выше описывал плюс ко всему создал первую в мире АЭС(находиться в Обнинске) и много чего еще,а капиталистическая Россия за это время нечего такого даже близко не сделала хотя на момент 2018-го года существует уже 27 лет.