6 апреля 1896 – первые
Олимпийские игры в Древней Греции сравнительно
не похожи на современные Олимпийские игры. В обоих случаях, они проходят раз в
4 года, но существует некоторое новшество – зимние Олимпийские игры.
Кроме того, география игр очень сильно
изменилась. Теперь атлетам не нужно доказывать их греческое происхождение,
приветствуются атлеты из разных стран, также как сами игры проходят в различных
государствах.
Сами игры, а точнее соревнования также
изменились. В современных Олимпийских играх никто не гоняется на колесницах, а
плавают, бегают, стреляют и прочее. Перечень соревнований дополнился
значительно.
Победителям Олимпийских игр отдается
существенно меньшая честь, города в их честь не называются. Они получают
медали, денежное вознаграждение в странах, гражданами которых они являются.
Не изменилось политическое значение Олимпийских
игр; игры и сейчас используются как политический распределения
приоритетов.
Чи не кожна людина хоче бути успішною, мати багато грошей чи інших статків. Але в гонитві за матеріальними благами люди часто забувають про більшу цінність - духовне багатство. Духовні цінності з давніх-давен мали більшу вагу, аніж матеріальні. Однак час уніс свої корективи, піднявши гроші на рівень вище морального.
На мою думку, не можна стати щасливим, будучи лише матерально забезпеченим, адже надмірні прагнення до заможності просто витіснять щирість, чесність та доброту, якими має повнитися людська душа. Духовно багатою, як на мене, є мудра, порядна людина, котра гарно ставиться до інших, може дати цінну пораду, до у складній ситуації, розділити як радість перемоги, так і смуток поразки. Можна ще довго перелічувати риси, притаманні таким людям, проте, я вважаю, що фундаментом моральності є саме добро, яке, закладаючись в дитинстві, стає родючим ґрунтом для насадження духовних цінностей. Але те, що саме ростиме на цьому ґрунті залежить тільки від нас, бонедарма народне прислів'я каже: "Хто хоче збирати — мусить добре засівати".
Отож, кожен із нас мусить прагнути до духовного збагачення, бо це є показником глибинності внутрішнього світу людини, її мудрості і, звісно ж, щастя.
