Відповідь:
1)Право 5-ти православних єпископів брати участь у засіданнях Сенату. Також сейм відкинув вимогу козаків про повернення маєтків та чинів, відібраних у православних греко-католиками.
2)Угода не дозволяла гетьману приймати іноземні посольства.
3)Сеймова редакція договору передбачала повернення приватним власникам володінь, втрачених в часи Хмельниччини.
4)Козацький реєстр мав складатися з 30 тисяч осіб. Козаки звільнялися від сплати податків.
5)Право вибору гетьмана надавалось королю з чотирьох кандидатів, які представляли чини Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств.
6)Іван Виговський отримував у Любомль та посаду воєводи київського.
Пояснення:
Польська сторона очевидно не була готова аби допустити Русь, до того ж козацьку Русь, до статусу партнера та соправителя Речі Посполитої, нехай навіть на правах «молодшого» литовського брата. Також на шляху до успіху Гадяча стояли впливові українські сили, насамперед рядове козацтво, що поповнювалося селянами, не бажавшими повернення польських панів та перетворення на панів власних старшин, рівно як і радикалізоване в умовах затяжної боротьби і козацької революції православне духовенство... Очевидний, хоча й суперечливий успіх Переяслава - більш ніж сторічне існування Гетьманщини в межах РІ - та неможливість досягнення автономії у складі Речі Посполитої явно вказують на правильний вибір промосковськи орієнтованої старшини щодо відмови від польської альтернативи.
Рабочие и служащие промышленных предприятий, строек, транспорта массово участвовали в социалистическом соревновании, являвшемся одним из стимулов увеличения трудовой активности. Возникали новые почины, целью которых была максимальная сражающейся армии. Они находили тысячи последователей. С первых дней боевых действий на предприятиях СССР получили широкое распространение движения, которые должны были компенсировать недостаток рабочих кадров, в частности овладение смежными специальностями, многостаночное обслуживание.