Відповідь: 1. Давньоіндійська культура була створена багатьма народами, що населяли Індію у III—І тис. до н. е. В свою чергу, індійська культура впливала на культурний розвиток сусідніх народів.Найдавніша релігія Індії полягала у тотемізмі, обожненні природи і культу предків.Писемність існувала в Індії вже у III тис. до н. е. Найдавніші ієрогліфічні написи і досі не прочитані. Поширення алфавітно-складової писемності припадає на IV—III ст. до н. е. (виникла на основі персидсько-арамейського письма).Індійці володіли знаннями з астрономії. Вони встановили фази місяця, місячний зодіак, розробили своєрідну форму календаря.
2.Китайська культура бере свій початок у глибокій давнині. Зародження китайської цивілізації належить до часів царств І ПанТоді були накопичені первинні наукові знання. Китайці знали місячний календар, поділяли рік на чотири сезони, фіксували сонячні та місячні затемнення, виділяли сузір'я. У давніх китайських літописах збереглися записи про астрономічн цінність яких підтвердилась сучасною астрономією.Найдавніші китайські написи дають можливість простежити етапи розвитку ієрогліфічної писемності, яка була вже досить розвинена у XV ст. до н. е.
Пояснення: 1. культура індії.
2.культра Китаю скорочено можливо не вся інформація
Ученые подтверждают свои догадки
данными археологических исследований
в Туркменистане и прилегающих районах
Ирана, Узбекистана и Афганистана
в отношении нынешних и
экологических условий и генетических и
археологических данных о родословной
сельскохозяйственных культур и
домашних животных неолита.
Так же был произведен Девидом
Харрисом исследовательский
проект, который недвусмысленно
продемонстрировал, что аграрии и
фермеры, которые выращивали ячмень
и пшеницу, пасли коз и овец, охотились
на диких животных, делали каменные
орудия и керамику и жили в небольших
поселениях мудбрика, которые были
представлены на юге Туркменистана
7000 лет назад, где они контактировали
с охотниками-собирателями «Культуры
Келтиминар».
Возможно, что сельскохозяйственные
культуры и животные были одомашнены
на местном уровне, но имеющиеся
археологические и генетические данные
приводят к выводу о том, что все,
или большинство, элементов неолита
«Культура Джеютн» распространилось на
регион с более далекого запада.