Низький рівень національної свідомості українців і, як наслідок, слабка соціальна база визвольного руху;
очолила національну революцію українська інтелігенція, яка розраховувала на підтримку селян. Інтелігенція була малочисельною, а селяни політично несвідомими, неосвіченими, неорганізованими, розпорошеними і піддались на лозунги більшовиків;
робітники, підприємці, поміщики в більшості своїй не підтримали ідею незалежності України;
відсутність єдності в діях українських національних сил, які не пішли на компроміс в ім’я загальнонаціональних інтересів. Центральну Раду шляхом перевороту ліквідував гетьман П.Скоропадський, гетьманський режим впав під тиском Директорії УНР, українські комуністи визнавали лише радянську владу, не було єдності між УНР та ЗУНР.
несприятлива міжнародна ситуація. Боротьбу проти українського визвольного руху вели набагато сильніші зовнішні вороги: в Наддніпрянській Україні – радянська Росія, білогвардійці, війська Антанти; в Західній Україні – Польща, яку підтримувала Антанта.
История праздника 22 октября (1 ноября по григорианскому календарю) 1612 года бойцы народного ополчения под предводительством Кузьмы Минина и Дмитрия Пожарского штурмом взяли Китай-город, гарнизон Речи Посполитой отступил в Кремль. Князь Пожарский вступил в Китай-город с Казанскою иконой Божьей Матери и, согласно гораздо более позднему свидетельству, поклялся построить храм в память этой победы. 26 октября (5 ноября по григорианскому календарю) командование гарнизона интервентов подписало капитуляцию, выпустив тогда же из Кремля московских бояр и других знатных лиц. На следующий день (27 октября) гарнизон сдался. В конце февраля 1613 года Земский собор избрал новым царём Михаила Романова, первого правителя из династии Романовых.
В 1630-е годы на Красной площади появился Казанский собор, которые некоторые историки считают обетным. В 1649 году царь Алексей Михайлович распорядился отмечать день Казанской иконы Божией Матери не только летом, но и 22 октября (по юлианскому календарю), когда у него родился первенец Дмитрий Алексеевич. «Празднование Казанской иконе Божьей Матери (в память избавления Москвы и России от поляков в 1612 году)» сохраняется в православном календаре и доныне.
В XX и XXI веках дню 22 октября по юлианскому календарю соответствует в григорианском календаре 4 ноября. Именно эта дата — 22 октября по юлианскому календарю, или 4 ноября по григорианскому календарю — выбрана в качестве дня государственного праздника.
Он посвящен событиям в Москве, которые происходили в 1612 году. Тогда Москва была захвачена поляками. Интервенты бесчинствовали в городе, нужна была сила, которая выперла бы захватчиков из города.
Многие россияне задаются вопросом, почему этот праздник называется именно День народного единства, а не как-то по-другому, например, День освобождения Москвы от интервентов, День Минина и Пожарского и так далее.
ответ тут примерно такой. Сила нации — в том числе, в ее единении. В 1612 году москвичам удалось победить поляков потому, что все национальные силы объединились под одним флагом. Люди не помнили, кто какого рода, знатности, богатства: все стали одним миром — защищать свою страну от захватчиков.
очолила національну революцію українська інтелігенція, яка розраховувала на підтримку селян. Інтелігенція була малочисельною, а селяни політично несвідомими, неосвіченими, неорганізованими, розпорошеними і піддались на лозунги більшовиків;
робітники, підприємці, поміщики в більшості своїй не підтримали ідею незалежності України;
відсутність єдності в діях українських національних сил, які не пішли на компроміс в ім’я загальнонаціональних інтересів. Центральну Раду шляхом перевороту ліквідував гетьман П.Скоропадський, гетьманський режим впав під тиском Директорії УНР, українські комуністи визнавали лише радянську владу, не було єдності між УНР та ЗУНР.
несприятлива міжнародна ситуація. Боротьбу проти українського визвольного руху вели набагато сильніші зовнішні вороги: в Наддніпрянській Україні – радянська Росія, білогвардійці, війська Антанти; в Західній Україні – Польща, яку підтримувала Антанта.