ответ: Знаю тільки перше
Объяснение:
1.1-Однією з перших у Великій Україні і водночас найвпливовішою громадою була Київська, яку заснували на межі 50–60-х рр. 19 ст. студенти Київського університету. У становленні нової організації активну участь узяли члени гуртка хлопоманів. Студенти університету, які походили з польських або давно сполонізованих українських родин (Володимир Антонович, Тадей Рильський, Борис Познанський, Кость Михальчук та ін.), наприкінці 1850-х рр. згуртувалися навколо ідеї повернення до народності й почали активно працювати для неї. Власне, на це вказує й назва, яку їм дали їхні недоброзичливці.Хлопоманів характеризують як діячів, які відмовилися від своїх польсько-шляхетських привілеїв заради «української справи». Вони пропагували-українську мову, розмовляючи й пишучи нею, брали участь у селянських святах, одягалися в народний одяг, прагнучи на власному прикладі реалізувати ідею єдності з народом. Ідеологом хлопоманства був Володимир Антонович, згодом лідер та ідейний натхненник Київської громади.жував справу будителів національного руху. У часописі публікувалися художні твори, праці з історії, етнографії, фольклору, літературно-критичні статті, історичні джерела, урядові постанови й розпорядження. На сторінках «Основи» було вперше надруковано низку творів Т. Шевченка, а також Марка Вовчка, С.Руданського, Л. Глібова, історичні праці М. Костомарова,нариси П.Куліша. Громадівці не згорнули своєї діяльності й після того, як журнал припинив виходити через брак коштів. М. Костомаров, зокрема, опікувався фондом видання українських книжечок-«метеликів» для селян та робочого люду, звертаючись до небайдужих із проханням надавати кошти. Однією з перших у Великій Україні і водночас найвпливовішою громадою була Київська, яку заснували на межі 50–60-х рр. 19 ст. студенти Київського університету. У становленні нової організації активну участь узяли члени гуртка хлопоманів. Студенти університету, які походили з польських або давно сполонізованих українських родин (Володимир Антонович, Тадей Рильський, Борис Познанський, Кость Михальчук та ін.), наприкінці 1850-х рр. згуртувалися навколо ідеї повернення до народності й почали активно працювати для неї. Власне, на це вказує й назва, яку їм дали їхні недоброзичливці.Хлопоманів характеризують як діячів, які відмовилися від своїх польсько-шляхетських привілеїв заради «української справи». Вони пропагували українську мову, розмовляючи й пишучи нею, брали участь у селянських святах, одягалися в народний одяг, прагнучи на власному прикладі реалізувати ідею єдності з народом. Ідеологом хлопоманства був Володимир Антонович, згодом лідер та ідейний натхненник Київської громади.Від початку громадівського руху його учасники вважали, що їхнім основним завданням є поширення освіти та пробудження національної свідомості народу. Тож їхня практична діяльність полягала у заснуванні й організації роботи недільних шкіл з українською мовою навчання для дорослого населення, виданні популярних і наукових книжок, публікації збірок українського фольклору.
І. Дитячі роки Р. Бернса. (Р. Берне народився 25 січня 1759 р. в сім'ї бідного селянина Вільгельма Бернса. З 13 років ходив за плугом, а в 15 став незмінним помічником батька.)
II. Роки навчання. (Спочатку Роберта Бернса віддали до землемірної школи, а потім відправили на навчання до м. Ервіна. Окрім того, він збирав шотландські легенди, балади, вивчав рідну шотландську мову.)
III. Перші збірки віршів. (Берне рано почав писати вірші. Перша збірка побачила світ 1786 року. Жива, барвиста народна мова, теми віршів сподобалися публіці. Друга збірка теж мала успіх.)
IV. Тяжка праця на фермі. (На виручені гроші Берне купив невеличку ферму, згодом одружився. Поетові довелося багато працювати, щоб утримувати сім'ю.)
V. Байдужість суспільства. (У перервах між працею Берне писав вірші. Але поет, який працював фізично, швидко набрид світському товариству. І про нього просто забули.)
VI. Тяжка хвороба. (Виснажлива праця й нестатки похитнули здоров'я поета. У нього була тяжка форма ревматизму, яку лікарі не вміли лікувати. Берне повільно згасав.)
VII. Пам'ять про поета. (21 липня 1796 р. серце Бернса зупинилося. Йому було лише 37 років. Друзі Бернса зібрали для дружини та п'ятьох дітей значну суму грошей, щоб вони не знали злиднів. І лише багато років потому, коли слава про поета дійшла до столиці, король призначив удові Бернса пенсію. Але вона, вірна пам'яті свого чоловіка, відмовилася від цих грошей.)І. Дитячі роки Р. Бернса. (Р. Берне народився 25 січня 1759 р. в сім'ї бідного селянина Вільгельма Бернса. З 13 років ходив за плугом, а в 15 став незмінним помічником батька.)
Объяснение: