Ко́рдовский халифат (до 929 года — эмират) — средневековое мусульманское государство на территории современных Испании и Португалии (929—1031) со столицей в г. Кордова.
Для скріплення влади в державі та впорядкування правових та соціальних відносин громадян за князювання Ярослава Мудрого було укладено збірник законів, так звану Правду Ярослава, що становить найдавнішу частину законів руського права — Руської Правди.
За Ярослава Мудрого поширилося і зміцніло християнство в Київській Русі, а також оформилася організаційна структура й церковна ієрархія: 1039 документально стверджено існування Київської митрополії, що перебувала в юрисдикції константинопольського патріарха. Ярослав узгодив церковний устав, яким визначалися права церкви і духівництва[17]. Крім призначення митрополитів на київську катедру, Церква Київської Русі користувалася автономією, включно з тим, що 1051 з ініціативи Ярослава собор місцевих єпископів обрав русина Іларіона митрополитом київським. За цього часу засновано також перші монастирі на Русі: св. Юрія, св. Ірини і славний Києво-Печерський 1051 р., які стали важливими культурними осередками, в яких писалися літописи, були школи іконописання.
За Ярослава Мудрого сталася і національна еволюція в Київській державі: варязький вплив залишився тільки в колі військової дружини, а державні діячі рекрутувалися здебільшого з місцевих людей, серед яких були: Вишата, Іван Творимирич, Костянтин, син Добрині та інші.
Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковнослов'янську мову, переписано багато книг, був укладений літописний звід.
Київська Русь за Ярослава Мудрого була великою і могутньою державою Європи, досягнувши на ті часи найвищого розвитку. Щоб зберегти цілісність своєї держави, а заразом забезпечити права своїх синів, Ярослав встановив систему наслідування (сеньйорату), згідно з яким старший брат Ізяслав дістав великокняжий престол у Києві, Святослав — Чернігівщину, Муром і Тмуторокань, Всеволод — Переяславщину, Суздаль і Ростовщину, Ігор — Володимир Волинський, В'ячеслав — Смоленщину.
Объяснение:
как-то так
Расселение сакских племен в восточном казахстане -на алтае,в долине иртыша.
так же в южный казахстан и семиречье это самый крупный регион заселения сакских племен,где были найдены много курганов,которые дают нам понятие о культуре саков.
Саки были кочевыми племенами. но, среди них были и те кто вел оседлый образ жизни и занимался земледелием. Саки были хорошими наездниками. Они первыми научились на полном скаку стрелять из лука.но основным занятием для них было скотоводство.Они так же выращивали верблюдов,лошадей, овец.В питании отдавали предпочтение мясу. Шерсть и шкуры животных,саки использовали для изготовления одежды и других нужд
Ко́рдовский халифат (до 929 года — эмират) — средневековое мусульманское государство на территории современных Испании и Португалии (929—1031) со столицей в г. Кордова. Основано потомком Омейядов Абд ар-Рахманом I, принявшим в 756 году титул эмира. В 929 году Абд ар-Рахман III объявил себя халифом. Столицей халифата была Кóрдова. В X — нач. XI вв., особенно в правление халифа Абдуррахмана III и его сына аль-Хакама II (961—976), государство переживало период наивысшего подъема. После 1031 года халифат распался на ряд эмиратов, значительным из которых был Гранадский эмират, где мусульманское владычество продлилось вплоть до 1492 года