. ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ КИРИЛА ТА МЕФОДІЯ
2. «Народ, що не усвiдомлює значення рiдноï мови для свого вищого духовного життя i сам ïï покидає й вiдрiкається, виконує над собою самовбивство» Павло Мовчан
3. Становлення державності феодального суспільства слов’ян у середині IХ ст. вимагало відповідної релігії для утримання в покорі соціальних низів та повноправного виходу на міжнародну арену. Найближчим і найперспективнішим для слов’ян було християнство. Тому на Балканському пiвостровi та в Середнiй Європi точилася боротьба мiж Вiзантiєю та Римом за сфери полiтичного та економiчного впливу на слов'янськi країни. Коли виявилося, що вiйськової сили недостатньо, Вiзантiя вдалася до християнiзацiї південних слов'ян, Рим та латинсько-нiмецьке духовенство почали
Римляне незамедлительно приготовились к войне. Пунийцы пытались предотвратить её всеми силами, они казнили глав антиримской партии и направили в Рим посольство. Но римская армия уже отплыла в Африку. 80 тысяч римских солдат высадились в Утике, которая сразу же перешла на сторону римлян.
Прежде всего консул Луций Марций Цензорин потребовал сдать всё вооружение, выдать 300 знатнейших граждан в качестве заложников и выпустить всех пленных. После выполнения этих требований консул огласил главное условие — город Карфаген должен быть уничтожен, все его жители должны выселиться, а новое поселение основано в любом другом месте, но на расстоянии не менее чем в 16 км (10 миль) от морского побережья. Такое условие означало, что карфагеняне на новом месте жительства будут лишены всякой возможности вести морскую торговлю, что было основой существования их города.
Объяснение:
если не так прости((