Середньові́чний Львів був важливим політичним, економічним і культурним центром Центральної Європи, спершу як столиця Галицько-Волинського князівства (Руського королівства), а пізніше — Руського воєводства Польського королівства. Історія середньовічного Львова охоплює період від заснування міста в середині XIII століття до другої половини XVI століття, коли утворилася Річ Посполита (1569) і перервалася династія Ягеллонів (1572).
Місто нерідко зазнавало облог і штурмів, страждало від епідемій і пожеж, але щоразу відбудовувалося заново. Періоди підйому і процвітання чергувалися у Львові з періодами занепаду і стагнації. Населення середньовічного Львова вирізнялося багатонаціональністю та різноманітністю конфесій, що часто призводило до непорозумінь і відкритих конфліктів між різними громадами.
Объединительные процессы и усиление позиций Русского государства в Европе поставили перед обществом злободневные вопросы о происхождении княжеской власти на Руси и о месте и роли Руси среди других государств прежде и теперь. Наиболее яркое выражение они нашли в публицистических произведениях.
Публицистика – литературные произведения, посвященные актуальным общественно-политическим вопросам. Иван Пересветов «Сказания о царе Константине» «»Сказания о Магмете-Салтане» Идеал государственного устройства – самодержавная власть, опирающаяся на дворянство.