1. Народы Западной Сибири
Финно-угорские народы Западной Сибири — ханты и манси, обитавшие по Оби и Иртышу и их притокам, находились в зависимости от Сибирского ханства. После разгрома сибирского хана Кучума эти народы добровольно перешли в российское подданство. Таким образом, к концу XVI в. финно-угорские народы, проживавшие на территориях Восточно-Европейской равнины, Урала и Сибири, оказались полностью включены в Российское государство. 2. Народы Поволжья
В XVI в. в сферу влияния России были вовлечены и тюркские народы Среднего Поволжья и Сибири (чуваши, казанские, астраханские и сибирские татары, башкиры). Чуваши, проживавшие на правом берегу Волги (Горной стороне), вошли в состав Российского государства, как и всё население этой области, летом 1551 г. После взятия русскими войсками в 1552 г. Казани и подавления антимосковских восстаний 1552— 1557 гг. в подданство российского царя перешли и чуваши, проживавшие на левом берегу Волги (Луговой стороне). ХВАТИТ,
1) Октавіана проголосили довічним трибуном, консулом та цензором. У нових списках сенаторів ім’я Октавіана стояло першим. Він став принцепсом - найавторитетнішим серед сенаторів, тим, хто визначав порядок денний, головував на засіданнях. Октавіан мав найвищу військову владу - імперій (звідси - «імператор» як частина титулу принцепса), міг скликати народні збори та збори сенату, вносити законопроекти або накладати вето на закони. Згодом йому було присвоєно титул верховного жерця, почесний титул Августа («поважний», «возвеличений богами»), трохи пізніше - титул «батька вітчизни». Культ Августа поширювався і в римських провінціях: у Єгипті, наприклад, його вважали фараоном і сином бога Сонця.
2) Август запровадив нові посади - префекта Рима і префекта преторіанської гвардії. Префекта Рима обирали із сенаторів, до обов’язків цього посадовця належало наглядати за порядком у місті. Префект преторіанської гвардії командував охороною імператора. Було підвищено платню солдатам і офіцерам. Чимало ветеранів осіли в провінціях і допомагали їх освоювати. Як головнокомандувач армії Август керував провінціями, де перебували війська (імператорські провінції). Він призначав намісників, які командували гарнізонами.
Сенату для управління було надано спокійніші й розвинутіші провінції. їх називали сенаторськими провінціями. За Октавіана Августа західний кордон досяг Атлантичного океану й пролягав по Рейну. Північні кордони сягнули Дунаю, де було створено нові провінції. Кордони на сході посунули до річки Євфрат та Парфянського царства, з яким імператор уклав мир.
Объяснение: