Григо́рий Никола́евич Ланско́й (род. 13 октября 1972, Москва) — российский историк, специалист в области источниковедения и архивоведения аудиовизуальных и электронных документов, историографии истории России, теории и методология исторических исследований. Доктор исторических наук, профессор Российского государственного гуманитарного университета. Декан факультета документоведения и технотронных архивов РГГУ. Первый заместитель председателя Правления Российского общества историков-архивистов. Член Общественного совета при Федеральном архивном агентстве. Автор свыше 170 научных и учебно-методических трудов[
Найважливішим наслідком Х. п. був культурний вплив Сходу на Західну Європу. Із зіткнення на Сході західноєвропейської культури з візантійської й особливо з мусульманської виникали надзвичайно доброчинні наслідки для першої. Мореплавання досягло під час Х. п. небувалого розвитку: більша частина хрестоносців відправлялася у Св. Землю морем; морським же шляхом велася й майже вся велика торгівля між Зах. Європою й Сходом. Головними діячами в цій торгівлі були італійські купці з Венеції, Генуї, Пізи, Амальфи й інші міста.
Жваві торговельні зносини приносили в Зах. Європу безліч грошей, а це, разом з розвитком торгівлі, приводило до занепаду на Заході форм натурального господарства й сприяло тому економічному перевороту, що гається наприкінці середніх століть.
Відносини зі Сходом приносили на Захід багато корисних предметів, доти або зовсім там невідомих, або ж бувших рідкими й дорогими. Так були перенесені зі Сходу рожеве дерево, шафран, абрикос, лимон, фісташки (самі слова, що позначають багато із цих рослин, - арабські).
У великих розмірах став ввозитися цукор, увійшли в широке вживання рис і маїс. У значній кількості ввозилися також добутки високо розвитий східної промисловості - паперові матерії, ситець, серпанок, дорогі шовкові тканини (атлас, оксамит), килими, ювелірні вироби, фарби й т. п.
Знайомство із цими предметами й з хнього виготовлення повело до розвитку й на Заході подібних же галузей промисловості (у Франції тих, хто виготовляв килими по східних зразках, називали "сарацинами"). Зі Сходу було запозичене багато предметів одіяння й домашнього комфорту, які носять у самих назвах (арабських) докази свого походження (спідниця, бурнус, альков, софа), деякі предмети озброєння (арбалет) і т. п.
Значна кількість східних, переважно арабських, слів, що ввійшли в епоху Х. п. у західні мови, указує звичайно на запозичення того, що позначається цими словами. Такі (крім зазначених вище) італ. dogana, франц. douane - митниця; адмірал, талісман і ін. Х. п. познайомили зах. учених з арабською й грецькою наукою (напр., з Аристотелем). Особливо багато придбань зробила в цей час географія: Захід близько ознайомився із цілим рядом країн, мало відомих раніше. Значні успіхи зробили тоді також математика, астрономія, науки природні, медицина, мовознавство, історія.
У європейському мистецтві з епохи Х. п гається відомий вплив мистецтва візантійського й мусульманського. Такі запозичення можна простежити в архітектурі (підково-образні й складні арки, арки у формі трилисника й гострі, плоскі дахи), у скульптурі ("арабський" - сама назва вказує на запозичення від арабів), у художніх ремеслах. Поезії, духовної і світської, Х. п. дали багатий матеріал; вони познайомили європейців зі скарбами поетичної творчості Сходу, звідки перейшло на Захід багато поетичного матеріалу, багато нових сюжетів.
Ближче ознайомивши Захід з новою культурою, зробивши для нього доступними скарби, думки й художню творчість греків і мусульман, розвивши мирські смаки й погляди, Х. п. підготовляли так зване Відродження, що хронологічно безпосередньо примикає до них.