Объяснение:
Первые массовые издания на казахском языке были созданы органами колониальной власти. После проведения административных реформ в Казахстане в 60-х годах XIX века царизм нуждался в газетах, которые бы разъясняли его политику в крае. Одной из первых таких изданий была «Туркестан уалаятынын газеты». В 1870 году в городе Ташкенте вышел в свет первый номер этого издания. Газета выходила на казахском и узбекском языках. Она была печатным органом Туркестанского генерал-губернаторства. В 1888 году начала выходить вторая в крае газета «Дала уалаятынын газеты», издававшаяся в Омске степным генерал-губернатором.
Мета - з'ясувати, як радянська українізація вплинула на формування української нації, і головне, яку роль зіграло в цьому розстановка зовнішніх політичних сил.Завдання:.визначити роль зовнішнього фактора на українське нациостраительство (а саме він, на мій погляд, зіграв вирішальну роль) в період, що передує українізації (а саме - роки існування УНР),2.описати соціальну стратифікацію в Південно-Західному Краї Російської Імперії, на землях якого з'явилася і УНР, а потім і УРСР,3.пролити світло на роль внутрішнього чинника майбутнього націостроительства в Південно-Західному краї,4.описати причину, цілі та наслідки українізації в УРСР.Тема дуже актуальна і має яскраве політичне забарвлення, у зв'язку з чим, проблема мінливо тлумачиться в історіографії та суспільстві в цілому. В самому українському суспільстві (як і в українській діаспорі) діапазон ставлення до цього явища дуже широкий. Одні абсолютизують українізацію і закликають повторити курс в сучасній Україні, Інші розцінюють це явище, як невдалий експеримент, в якому немає нічого цікавого. Така розхожа думка в думках обумовлена не тільки відмінностями в настроях населення різних регіонів України, а й нерозробленістю методологічної коренізації проблем, чому свідчить факти.Так, у російській історіографії з даної проблематики стверджується, що на місцях чинили опір українізації, її позитивні досягнення обумовлені саме форсованими і рішучими діями центру. Більшість українських істориків дотримується саме цієї позиції, однак на відміну від російських істориків, які вважають, що опір мас (переважно міських) було обумовлено неприйняттям факту насильницької зміни національної ідентичності, українські політичні сили вважають, що опір було обумовлено довгими століттями "русифікацією". Тобто радянська влада, з їхньої точки зору, нав'язувала українському народу загублену ідентичність.