Каза́ки́ (др.-рус. козáкъ[1]; укр. козаки́; польск. kozacy — от тюркского слова, значившего «удалец, вольный человек»[2][3][4][5]; другое старинное название — черка́сы[Комм 1][6][7][8][9]) — этносословные группы в России. Среди казаков доминировали русские, также было много украинцев (среди донских, кубанских, оренбургских и сибирских казаков). Кроме того, в состав казаков входили группы белорусов, южных славян, татар, мордвы, башкир, калмыков, ногайцев, кумыков, чеченцев, армян, туркмен, бурят и других народов. Отдельные группы казаков часто сохраняли обособленность, особенности языка и культуры[10].
Объяснение:
это да?
Позитивний:
1. Збільшилися обсяги сільського господарства.
2. Відновлено дореволюційні посівні площі до 1923 р.
3. Досягнуто довоєнного рівня у тваринництві до 1927р.
4. Зростання середняцьких господарств (60%).
5. Досягнуто довоєнного рівня в промисловості до 1928р.
6. Покращилося матеріальне становище робітників, селян, службовців (реальна зарплата робітників становила 93,7% довоєнного рівня).
Негативний:
1. Брак промислових товарів.
2. Збільшення цін.
3. Гальмувалося зростання життєвого рівня населення.
4. Безробіття.
5. Загострення житлового питання.
6. Аграрне перенаселення.