Володимир Мономах так звертався до своїх синів.
Объяснение:
Так,відповідала.
Князювання Володимира Мономаха було часом політичного та економічного укріплення Русі, розквіту культури й літератури. Володимир Мономах і його найближчі родичі керували 3/4 території староруської держави; княжі усобиці тимчасово припинилися. Стабільність у державі трималася на авторитеті Мономаха, за присутності загального ворога (половців) і концентрації всієї повноти влади в руках великого князя.
За його правління будували церкви, створювали літописні звіди, розпочалося складання Печерського патерика. Володимир Мономах був широко освіченою для свого часу людиною, володів літературним талантом. Його "Повчання своїм дітям" (приблизно 1117 року) закінчувалося коротким описом його життя й листом до чернігівського князя Олега. У "Повчанні" Мономах виступив як "про землю велику печальник", мудрий державний діяч, "дбайливий домовладика" і освічений мислитель, відважний воїн і пристрасний мисливець, начитаний книжник і блискучий письменник.
Объяснение:
Початком революційної бурі стали події 9(22) січня 1905 р. в Петербурзі. В цей день за наказом уряду була розстріляна мирна демонстрація робітників, які разом з сім'ями йшли до Зимового палацу з метою передачі цареві петиції про свої нужди. Страшна звістка про криваву розправу над учасниками демонстрації облетіла всю країну, викликавши глибоке обурення трудящих. Лозунг "Геть самодержавство!" став головною політичною вимогою всього багатонаціонального пролетаріату РосіїОсновними факторами, які зумовили революційну ситуацію, були: війна (тривала Перша світова, під час якої Російська імперія втратила частину територій), соціально-економічні проблеми, складна ситуація на фронті. А головне – криза влади. Із січня 1916 року до лютого 1917-го в імперії змінилося три прем’єр-міністри, три міністри оборони та шість міністрів внутрішніх справ. На відміну від царського оточення, суспільство було позбавлене можливості впливати на цей процес. Уособленням деструктивної діяльності монаршого оточення став «розпалювач царських лампад» Григорій Распутін. Сучасники по-різному оцінювали ступінь його впливу на імператора та імператрицю, проте безперечним було те, що він дискредитував владу. Зневірившись у можливості усунути Распутіна, політики-консерватори вбили його, однак загалом це мало змінило ситуацію.
Сложно конечно ну ладно