Основные черты римской культуры периода республики
В отличие от Афин Рим не создал высокой культуры в период своего становления и процветания в качестве города-государства. Об этой эпохе его культурного развития мы знаем в основном лишь из сообщений позднейших авторов, рассматривавших своего родного города под неким определенным углом зрепия и стремившихся доказать, что Рим достиг господства сперва над Италией, а затем и над остальными подчиненными им странами благодаря исключительным моральным качествам своих граждан: мужеству, дисциплинированности, воздержанности, свободолюбию, высокому понятию о долге, уважению к божеским и человеческим законам, а главное — беззаветной преданности отечеству, ради которого граждане не щадили ни трудов, ни детей, ни жизни. Целая галерея иллюстрирующих этот идеал образов украшала раннюю римскую историю: основатель республики и первый консул Луций Юний Брут, осудивший на смерть своих сыновей, замешанных в заговоре в пользу изгнанного царя Тарквиния; Муций Сцевола, пробравшийся в лагерь осаждавшего Рим этрусского царя Порсены с целью его убить и, будучи пойманным, сжегший на костре руку в доказательство стойкости римлян, и др.
Объяснение:
Середньові́чну систему освіти було запозичено в античності, але її збагатили й пристосували до нових умов. Середньовічна освіта будувалася на «семи вільних мистецтвах». Викладання велося латиною, і лише у XIV столітті відбувається перехід на народні, національні мови. Вікові особливості дітей не враховувалися. Читати в школі вчилися за Біблією.
З розвитком міської культури кафедральні школи перетворювалися на університети. Університетські випускники мали право викладати в будь-якій школі. Університет поділявся на факультети. Революцію у системі навчання здійснило книгодрукування.
До ХІІ століття книги зберігалися переважно у монастирських і кафедральних бібліотеках. Перші публічні бібліотеки відкрилися в XV столітті у великих містах.