Харчова́ кухо́нна сіль — це речовина у вигляді кристаликів, яка містить 93-99 % хлористого натрію і домішки солей кальцію, магнію, калію, які надають їй гігроскопічності, жорсткості і гіркуватого присмаку.[1][2] Чим менше в солі цих домішок, тим вища її якість.
Сіль є кристалічним сипким продуктом без запаху (окрім випадку йодованої солі) з солоним смаком без присмаку, в якому не допускається присутність сторонніх домішок, що не пов'язані з методом добуванні солі. Колір екстра та вищого ґатунків — білий, однак для першого та другого допускаються сірий, жовтуватий, рожевий та голубуватий відтінки в залежності від походження солі.[2]
Як сировина для одержання кухонної солі (хлористого натрію) використовується кам'яна сіль(67,9%), озерна осадова сіль (31,8%) і в невеликих об'ємах натуральні розсоли. За призначенням і споживанням розрізняють харчову (50%) загального виробництва, технічну (40%) і кормову (10%) сіль.
А) В реакцию вступает 2 моля газообразных веществ, а получается только 1 моль газообразного вещества. 1 моль любого газа занимает одинаковые объемы. Если мы увеличим давление, то стема система будет пытаться уменьшить это давление, значит будет идти та реакция, которая приводит к уменьшению количество молей газа, значит в сторону продуктов реакции.
Б) При увеличении концентрации хлора Cl₂ система будет стремиться к уменьшению его концентрации, значит в сторону продуктов реакции, а не в сторону исходных веществ.
Таким образом:
ответ 1) Верно только первое суждение.