Объяснение:
HCl + AgNO3 → AgCl ↓ +HNO3
NaCl + AgNO3 → AgCl ↓ +NaNO3
CaCl2 + 2 AgNО3 → 2 AgCl ↓ +Ca(NO3)2
AgCl + HNO3() → AgNО3 + HCl
а) Соляную кислоту обнаруживают реакцией с азотнокислым серебром:
HCl + AgNO3 → AgCl ↓ +ΗΝO3,
при этом выделяется AgCl — белый творожистый осадок.
б) Хлориды обнаруживают реакцией с концентрированным раствором перманганата калия в присутствии концентрированной серной кислоты. При этом происходит частичное или полное обесцвечивание раствора калия перманганата и выделение газообразного хлора. Выделяющийся хлор можно обнаружить по синему окрашиванию йодокрахмальной бумаги, характерному запаху хлора и др. В ионном виде уравнение будет выглядеть так:
10Сl-+2МnО4+16 Н+ → 2Мn2+5Сl2 ↑+8Н2O
Аміни проявляють основні властивості через наявність у атома азоту неподіленої електронної пари. При взаємодії з кислотами вони утворюють амонієві солі:
Основні властивості в аліфатичних амінів проявляються сильніше, ніж в аміаку. У вторинних вони проявляються сильніше, ніж у первинних, а у третинних — найсильніше. Це пов'язано з +I-еффектом радикалів: електронна густина на атомі азоту збільшується, внаслідок чого він сильніше притягує протон.
Проте це правило не працює, якщо амін знаходиться у водному розчині: вторинні аміни сильніші за третині. Це пов' язано з тим, що стійкість катіону збільшується при наявності сольватної оболонки. Сольватна оболонка утворюється завдяки водневим зв'язкам між атомом оксигену з води та атомом гідрогену з аміну, доступ до якого у третинних амінів утруднений.
Але основні властивості ароматичних амінів проявляються слабше, ніж в аміаку через спряження неподіленної електронної пари нітрогену з π-електронами ароматичного ядра.