И для этана, и для этена характерны:1) реакции бромирования
4) горение на воздухе 5) малая растворимость в воде 8. Для этилена справедливы утверждения: 1) присоединяя водород, превращается в этан 2) имеет только двойную связь в молекуле
5) горение на воздухе с образованием оксидов водорода и углерода
9. И для этана, и для метана характерны: 1) наличие одинарных связей в молекулах
4) горение на воздухе 5) реакции замещения 10. И для ацетилена, и для пропина характерны: 1) принадлежность к непредельным углеводородам 2) реакция присоединения воды
4) обесцвечивание раствора перманганата калия
11. Для пропана характерны утверждения:
2) общая формула молекулы CnH2n+2 3) используется в качестве топлива
1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним:
4) горение на воздухе
5) малая растворимость в воде
8. Для этилена справедливы утверждения:
1) присоединяя водород, превращается в этан
2) имеет только двойную связь в молекуле
5) горение на воздухе с образованием оксидов водорода и углерода
9. И для этана, и для метана характерны:
1) наличие одинарных связей в молекулах
4) горение на воздухе
5) реакции замещения
10. И для ацетилена, и для пропина характерны:
1) принадлежность к непредельным углеводородам
2) реакция присоединения воды
4) обесцвечивание раствора перманганата калия
11. Для пропана характерны утверждения:
2) общая формула молекулы CnH2n+2
3) используется в качестве топлива
5) относится к классу алканов