Объяснение:
Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.
Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.
Дано:
x - Na2SO4
m1(x) = 50 г
w1(x) = 25% = 0,25
m2(x) = 120 г
w2(x) = 10% = 0,1
Найти:
m(H2O) - ?
m3(x) = m1(x) + m2(x) = 50 + 120 = 170 г (это общая масса итогового раствора)
m3(чист. х) = m1(x)*w1(x) + m2(x)*w2(x) = 50*0,25 + 120*0,1 = 24,5 г
m(H2O) = m3(x) - m3(чист. х) = 170 - 24,5 = 145,5 г
Можно по-другому:
m(H2O) = m1(x)*(1-w1(x)) + m2*(1-w2(x)) = 50*(1-0,25) + 120*(1-0,1) = 145,5 г