Періодична система хімічних елементів — класифікація хімічних елементів, що встановлює залежність різних властивостей елементів від заряду їхнього атомного ядра. Періодична система хімічних елементів є графічним виразом періодичного закону — який визначає, що властивості хімічних елементів, простих речовин, а також склад і властивості сполук, перебувають у періодичній залежності від значень зарядів ядер атомів. Її початковий варіант, що базувався на періодичній залежності властивостей хімічних елементів від значень атомних мас, був розроблений російським та німецьким хіміками Д. І. Менделєєвим та Лотаром Маєром у 1869—1871 роках[1][2]. За цю розробку у 1882 році обидва хіміки отримали Медаль Деві від Лондонського королівського товариства. Всього запропоновано кілька сотень варіантів зображення періодичної системи (аналітичні криві, таблиці, геометричні фігури і т. ін.). У сучасному варіанті системи передбачається зведення елементів в двовимірну таблицю, в якій кожен стовпець (група) визначає основні фізико-хімічні властивості, а рядки є періоди, в певній мірі подібні один одному.
Зміст
1 Графічне представлення
2 Загальна характеристика
3 Сучасне формулювання періодичного закону
4 Історія відкриття
4.1 Тріади Деберайнера
4.2 Земна модель Шанкуртуа
4.3 закон Октав
4.4 Дмитро Менделєєв та Лотар Маєр
4.5 Генрі Мозлі
4.6 Концепція актиноїдів Ґленна Теодора Сіборґа
5 Сучасне формулювання Періодичного закону
6 Форми Періодичної системи елементів
7 Періодичність властивостей елементів
8 Структура періодичної системи
8.1 Групи
8.2 Періоди
8.3 блоки
9 Значення періодичної системи
10 Примітки
11 Джерела
12 Посилання
Графічне представлення
Періодична система
Група 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
I II III IV V МИ ТИ ЙДЕШ VIII
Період
1 1
год 2
Він
2 3
Лі 4
Будьте 5
Б 6
с 7
н 8
O 9
F 10
пе
3 11
Na 12
мг 13
Ал 14
Si 15
P 16
S 17
Кл 18
Ар
4 19
К 20
Ca 21
Sc 22
Ті 23
В. 24
кр 25
Мн 26
Fe 27
Co 28
Ni 29
Cu 30
Zn 31
Ga 32
Ge 33
Як 34
Se 35
руб 36
кр
5 37
руб 38
старший 39
Y 40
Zr 41
Нб 42
міс 43
Tc 44
Ru 45
резус 46
Pd 47
Ag 48
Кд 49
дюймів 50
сн 51
Sb 52
Те 53
I 54
Xe
6 55
сс 56
Ба * 72
Hf 73
Та 74
Вт 75
Re 76
ос 77
Ір 78
балів 79
авг 80
рт 81
Tl 82
Pb 83
Бі 84
по 85
ат 86
Rn
7 87
о 88
Ра ** 104
Посилання 105
Дб 106
Sg 107
Bh 108
год 109
Мт 110
Ds 111
Rg 112
Cn 113
Нг 114
Ет 115
Мак 116
Lv 117
Ц 118
Ог
8 119
Уе 120
грн ***
Лантаноїди * 57
Ла 58
Се 59
Пр 60
Nd 61
мм 62
См 63
Євр 64
Б - г 65
Тб 66
Dy 67
Хо 68
Ер 69
Тм 70
Yb 71
Лу
Актиноїди ** 89
змінного струму 90
тис 91
Па 92
U 93
нп 94
Пу 95
ранку 96
см 97 до
н.е. 98
Пор 99
ес 100
футів 101
Md 102
Ні 103
Lr
Суперактиноїди *** 121
Убу 122
Ubb 123
Убт 124
Ubq 125
Ubp 126
Ubh
Лужні метали Лужноземельні метали Лантаноїди Актиноїди Суперактиноїди Перехідні метали
Метали Напівметали (напівпровідники, металоїди) галогенні Інертні гази Неметали
Загальна характеристика
11,2
Объяснение:
1. Напишем реакцию взаимодействия цинка с раствором кислоты H2SeO4:
H2SeO4+Zn=ZnSeO4+H2↑ (1)
2. Находим количество вещества цинка, участвующего в реакции, по формуле:
n=mM.
Молярная масса цинка M(Zn)=65г/моль,m=32,5 г.
Подставляем значения в формулу:
n=32,5 г65 г/моль= 0,5 моль.
3. Составим и решим пропорцию. Согласно уравнению реакции (1) из 1 моль цинка получается 1 моль H2, а из 0,5 моль получается x моль H2. Таким образом получаем:
1моль1моль=0,5мольxмоль⇒x=1моль⋅0,5моль1моль= 0,5 моль.
4. Вычислим объём водорода, зная, что молярный объём любого газа Vm=22,4л/моль:
V(H2)=n⋅Vm=0,5 моль⋅22,4 л/моль= 11,2 л.
Растворимое основание + растворимая соль → новая соль + новое основание !Должен образовываться осадок или газ; получаем:
6NaOH + Fe₂(SO₄)₃ → 3Na₂SO₄ + 2Fe(OH)₃↓
Fe(OH)₃↓ - осадок бурого цвета